У Туреччині знайшли золотий скарб часів Пелопоннеської війни

Схованка є високопробними золотими перськими монетами — дариками, які виготовили понад дві тисячі років тому. Це перший скарб такого типу, знайдений у Малій Азії. На думку археологів, знахідка дозволить більше дізнатися про політичний ландшафт часів війни між Делоським та Пелопоннесським союзами.

Батьківщиною монет західного світу багато вчених називають Лідію — історичний регіон у західній частині Малої Азії. Вважається, що саме там лідійський цар Аліатт вже у VII–VI століттях до нашої ери налагодив карбування монет з електруму, природного сплаву срібла із золотом (приблизно 54 відсотки золота та 44 відсотки срібла). Вони отримали назву «статери» і були в ході в Стародавній Греції та Лідії з V століття до нашої ери і до середини I століття.

Трохи пізніше син Аліатта Крез, останній цар Лідії, став карбувати перші монети з чистих золота та срібла – крезейди (встановив стандарт чистоти металу – 98 відсотків золота чи срібла). Принаймні про це пишуть історики. Відомий фразеологізм «багатий як Крез» з’явився недарма — так говорять про заможну людину, яка має дуже багато грошей. В античному світі лідійський цар мав репутацію нечуваного багатія, і згодом його ім’я стало загальним.

546 року до нашої ери перський цар Кір II Великий з династії Ахеменідів розбив війська Креза і підкорив Лідію. Хоча лідійський правитель зазнав поразки, вигадана ним державна грошова система нікуди не зникла.

Перси продовжили карбувати крезейди, доки не ввели власні гроші — срібні (сиглі) та високопробні золоті (дарики) монети. Назва останніх походить або від імені перського царя Дарія I, який правив з 522 по 486 рік до нашої ери, або від кореня «даруй» — давньоперського слова, що позначає золото.

У 20-х роках V століття до нашої ери, згідно з грецьким істориком Фукідідом, афінський воєначальник Пахес напав на загін перських найманців, що розташовувалися в стародавньому портовому місті Нотіоні, і розгромив їх, заманивши в пастку. Після цього прихильники персів залишили Нотіон, а саме місто перейшло до рук афінян.

Через два десятиліття біля мису Нотій (біля берегів Нотіона), який афіняни використовували як військово-морську базу, сталася одна з морських битв у Пелопоннеській війні між Афінами і Спартою. Останню підтримувала Персія: зокрема, допомагала з будівництвом флоту, забезпечувала спартанців найманцями та надавала фінансову допомогу. Тоді афіняни зазнали поразки і спішно покинули місто.

Під час археологічних розкопок на території Нотіона, розташованого в сучасній Туреччині, група американських археологів з університету Мічігану виявила незвичайну схованку. Йдеться про десятки дариків, захованих у ольпі — давньогрецькому глеку для зберігання запашних олій і вина. Вік золотих монет перевищує 2,4 тисячі років. Про своє відкриття вчені розповіли виданню The New York Times.

Археологи зробили знахідку, коли займалися розкопками під двором будинку, зведеного III столітті до нашої ери. Там вчені виявили останки старішої будівлі, в кутку якої опинився заритий давньогрецький глечик з дариками.

За словами керівника групи археологів Крістофера Ратте (Christopher Ratte), скарб, швидше за все, закопав учасник подій 427 року до нашої ери або людина, яка спішно покинув Нотіон після поразки афінян у морській битві біля мису Нотій. Ще одна версія, якій дослідники віддали найбільшу перевагу: монети могли належати грецькому найманцю, що воював на боці персів. На той час перси використовували дарики, зокрема для плати найманим воїнам.

«Багато греків воювали на боці Перської імперії. Наприклад, давньогрецький історик Ксенофонт служив у перського царя Кіра Молодшого на початку V століття до нашої ери — у той самий період, коли був схований скарб», — пояснив Ратте.

За словами вчених, які посилаються на давньогрецьких письменників, один дарик дорівнював «зарплаті» найманця за місяць. Оскільки археологи знайшли десятки золотих монет, можна припустити, що цей воїн брав участь у багатьох битвах і зміг заробити цілий стан, але з якоїсь причини вирішив його сховати. Ймовірно, скарб належав найманцю-ветерану, який нагромадив гроші за багато років служби.

На дариках зображений перський цар, що стоїть на колінах, у довгій туніці. У лівій руці він тримає цибулю, у правій — довгий спис. На зворотному боці монети лише позначка від інструменту, який застосовували для виготовлення грошей.

Насамперед подібні схованки в Малій Азії не знаходили. Не пов’язані з дослідженням вчені вважають, що знахідка групи американських археологів матиме велике значення для науки: скарб допоможе уточнити хронологію карбування золотих монет у державі Ахеменідів. Зараз скарб зберігається в Археологічному музеї Ефеса у місті Сельчук, Туреччина.