Археологи в Німеччині знову натрапили на одну з найзагадковіших споруд середньовічної Європи — підземний тунель ердшталь. Знахідку зробили під час рятівних розкопок у землі Саксонія-Ангальт, де планували будівництво вітропарку. Дослідження мали лише перевірити ділянку на наявність давніх пам’яток, але зрештою відкрили цілий «листковий пиріг» історії.
Спершу вчені виявили великий неолітичний рів трапецієподібної форми, якому понад шість тисяч років. Здавалося, на цьому сюрпризи закінчаться. Та в південній частині розкопу археологи помітили кам’яну плиту біля овальної ями. Спочатку її прийняли за поховання. Проте подальші розкопки показали інше: під землею ховався вузький хід заввишки близько метра і шириною лише пів метра — типовий ердшталь.
Ердшталлі — це система тісних, порожніх підземних галерей, поширених у Центральній Європі. Їх знаходили в Німеччині, Австрії, Чехії та Франції, і більшість датують періодом між X і XIII століттями. Попри тисячі відомих прикладів, їхнє призначення досі лишається загадкою. Усередині зазвичай немає ні побутових речей, ні ознак постійного перебування людей.
Цей тунель не став винятком. Археологи знайшли там лише підкову, скелет лисиці та кістки інших ссавців. На найнижчому рівні були сліди слабкого, короткочасного вогню. Особливу увагу привернуло те, що вхід до тунелю навмисно перекрили камінням — ніби хтось свідомо «запечатав» його.
Найбільше здивування викликає не сам ердшталь, а його розташування. Навіщо середньовічні люди копали такий дивний підземний хід просто під неолітичним об’єктом? Археологи не виключають, що місце вважалося особливим ще в Середньовіччі. Давній рів могли сприймати як язичницьку гробницю або «місце сили», оповите страхом і повагою.
Існує кілька версій призначення ердшталлів. Одні дослідники вважають їх схованками на випадок небезпеки, інші — таємними укриттями або коморами. Є й сміливіші гіпотези: підземні ходи могли слугувати місцями обрядів, ініціацій або духовних практик. Їхня вкрай тісна конструкція — з низькими стелями, вузькими проходами та «шлюпфами» (місцями, де доводилося буквально проповзати) — виглядає надто незручною для практичного використання, але цілком підходить для символічних дій.
Характерно, що ердшталлі часто знаходять під старими селянськими будинками, поблизу церков, кладовищ або в глухих лісах. Це лише додає таємничості й натякає на якийсь спільний, але втрачений сенс.
Знахідка під Райнштедтом вкотре показує, наскільки мало ми знаємо про повсякденне життя й вірування середньовічних людей. Поки що ердшталлі залишаються археологічною загадкою — мовчазними коридорами, що з’єднують різні епохи, але не поспішають відкривати свої таємниці.