Чи може пошкодження мозку, пов’язане з хворобою Альцгеймера, бути однією з причин, чому дельфіни збиваються зі шляху та опиняються на мілині? Цю можливість досліджують у новому дослідженні 20 звичайних афалін (Tursiops truncatus), які викинулися на мілину в лагуні Індіан-Рівер, Флорида, між 2010 і 2019 роками.
Науковці зробили відкриття, яке змушує переосмислити не лише поведінку морських ссавців, а й природу самої хвороби Альцгеймера. Під час дослідження дельфінів, які викинулися на берег біля узбережжя Шотландії та Ірландії, фахівці з університетів Оксфорду, Глазго та Сент-Ендрюса виявили у їхніх мозках ті ж патологічні зміни, що й у людей, які страждають на цю недугу.
Після ретельного аналізу зразків тканин дослідники знайшли накопичення бета-амілоїдних бляшок і сплетення тау-білка — саме ці відкладення є головними маркерами хвороби Альцгеймера у людини. Такі зміни призводять до порушення зв’язків між нейронами, втрати пам’яті та дезорієнтації.
Поведінка деяких морських ссавців давно викликала питання. Відомо, що дельфіни іноді масово викидаються на берег без видимої причини, а деякі з них виглядають дезорієнтованими та ослабленими. Нова знахідка може частково пояснити цей феномен. За словами професора Морін Крос з університету Глазго, нейродегенеративні процеси могли порушувати навігаційні здібності тварин, через що вони втрачали орієнтацію у просторі й не могли повернутися у відкрите море.
“Ми завжди знали, що дельфіни мають надзвичайно розвинений мозок, але тепер бачимо, що ця складність робить їх уразливими до тих самих патологій, які вражають і людей”, — зазначає дослідниця.
Цікаво, що зміни, подібні до альцгеймерівських, були знайдені у кількох видів дельфінів, зокрема в афалін та грінд. Це свідчить, що механізм розвитку захворювання може бути еволюційно глибшим, ніж вважалося раніше.
Дослідники підкреслюють: хоча дельфіни не демонструють усіх клінічних симптомів, властивих людині, їхні мозкові тканини містять ті самі біомаркери. Це відкриття може допомогти не лише зрозуміти причини викидання морських ссавців, а й відкрити нові шляхи для дослідження хвороби Альцгеймера у людей.
“Ми стоїмо на межі важливого прориву. Якщо ми зможемо простежити, як ці зміни розвиваються у тварин, то, можливо, навчимося запобігати їх появі у людей”, — додає нейробіолог Ендрю Льюїс із Оксфордського університету.
Це дослідження також ставить під сумнів старе припущення, що хвороба Альцгеймера — унікальна для людини. Схоже, природа складних мозкових структур, високий рівень соціальної взаємодії та тривале життя можуть робити інтелектуально розвинених ссавців більш схильними до нейродегенеративних порушень.
Для морської біології це відкриття — ключ до розгадки однієї з найсумніших загадок океану: чому дельфіни, відомі своїм розумом і чутливістю, іноді свідомо прямують до власної загибелі. Дослідження було опубліковано в журналі «Communication Biology».