У басейні імператора Тіберія виявили сліди неолітичної аварії корабля

Близько 15 років тому італійські археологи розпочали реконструкцію Блакитного грота (Grotta Azzurra) на острові Капрі у Неаполітанській затоці. У 27-37 роках нашої ери цей острів був фактичною столицею Римської імперії — на ньому влаштував свою резиденцію імператор Тіберій. З Риму він поїхав, бо побоювався замаху, і жив по черзі на одній із 12 вілл, побудованих для імператора на Капрі.

Блакитний грот — природна печера, що отримала свою назву через яскраво-блакитний колір води та особливості освітлення. За Тиберії там зробили імператорський басейн: забезпечили зручний вхід у воду, облаштували майданчик для відпочинку і, звичайно, прикрасили грот мармуровими статуями. Постаменти цих статуй збереглися донині, але самі скульптури опинилися у воді.

Їх пошуками багато років займалися підводні археологи, які знайшли три статуї. А ось постаментів у гроті – сім. Тому дослідники вирішили розширити область пошуку. У результаті в жовтні 2023 року вони виявили недалеко від Блакитного грота великий шматок обсидіану. Про знахідку не стали повідомляти, побоюючись мародерів.

Через місяць поліцейські водолази разом з підводними археологами підняли обсидіан з води, з глибини 30-40 метрів. Вага уламка — приблизно вісім кілограмів. Розміри – 28 на 20 на 15 сантиметрів. Обсидіан — різновид вулканічного скла, яке древні люди використовували для виготовлення дуже гострих знарядь.

Це не найдоступніший матеріал, хоча на деяких вулканічних островах Італії він зустрічається, але не на Капрі. На шматку обсидіана археологи виявили характерні сліди сколів: швидше за все, це база, від якої відколювали тонкі гострі відщепи для мечів та інших знарядь.

Датування ще було (у разі підводної археології вона й завжди можлива), але типологічно дослідники віднесли знахідку до періоду неоліту. Сліди неолітичних поселень є на деяких середземноморських островах, але, так само як і обсидіанові жили, не на Капрі.

З цього можна зробити тільки один висновок: обсидіан потрапив в околиці басейну Тіберія в результаті аварії корабля, що трапився в неоліті. Можливо, його перевозили для торгівлі, але могли використовувати як корабельний запас матеріалу для швидкого виготовлення необхідних інструментів.

Уламків судна не виявили, що не дивно: збереження дерева у воді зазвичай не вражає уяву. Проте поліцейський суперінтендант Неаполя заявив, що підводний пошук продовжать на більшій території, сподіваючись виявити інші докази стародавньої аварії корабля.

Поки не зрозуміло походження обсидіанового фрагмента з Блакитного грота, але зазначимо, що це не перша знахідка такого матеріалу на значній відстані від місця отримання. Наприклад, обсидіан з острова Мілос (Егейське море) виявили у печері Франхті на материковій частині Греції.

Від Мілоса до берега Пелопоннесу приблизно 100 кілометрів. І якісь давні мореплавці подолали цю відстань приблизно 13-15 тисяч років тому. Все це підтверджує, що наші уявлення про примітивність неолітичних суспільств дуже застаріли. І не лише неолітичних.

Інші стародавні знаряддя на Мілосі вчені інтерпретували як свідчення існування гомінід-мореплавців близько півмільйона років тому. Кам’яні знаряддя на острові Крит мають вік 130 тисяч років. Це викликало припущення, що неандертальці припливли до Європи з Близького Сходу. Не забуватимемо і про те, що давні люди якось змогли висадитися на Флоресі в Індонезії майже мільйон років тому.

Є надія, що майбутні роботи з реставрації та аналізу знахідки допоможуть не лише визначити вік древнього уламка, а й заповнити значні прогалини у наших знаннях про неолітичне Капрі.