Східне Середземне море зазнає суттєвих змін через потепління вод та масовий прихід тропічних видів. Дайвери відзначають, що температура води на глибині 30 метрів вже сягає 29 градусів Цельсія, тоді як ще на початку 2000-х вона була близько 25 градусів. Поверхневі води поблизу Анталії тепер прогріваються до 32 градусів, а тепло проникає на значні глибини, створюючи сприятливі умови для виживання та розселення видів з Червоного моря через Суецький канал.
Одним із яскравих прикладів є левові риби Pterois miles, які стали звичними мешканцями прибережних бухт і рифів Анталії. Ці отруйні хижаки активно полюють на дрібних риб, таких як гобієві, що значно зменшило їхню чисельність. Відсутність природних хижаків у Середземному морі сприяє швидкому зростанню популяцій нових видів, порушуючи баланс місцевих екосистем.
Процес тропізації Середземного моря триває з моменту відкриття Суецького каналу в 1869 році, проте останні десятиліття він прискорився через потепління та розширення каналу. Від сходу до заходу регіону нові види, такі як кроликові риби, вже досягають Мальти, долаючи понад 1,7 тисячі кілометрів від початкового пункту. Вчені попереджають, що аналогічні процеси поширяться на північ та захід Середземного моря протягом наступних десятиліть.
Температура поверхневих вод у липні 2025 року досягла рекордних 26,68 градусів Цельсія, а місцеві аномалії та глибокі шари демонструють ще більший вплив тепла на водний стовп. Ця тенденція створює тепловий стрес для місцевих риб, безхребетних та водоростей, які раніше знаходили притулок у холодніших глибинах. Дослідження показують, що до середини століття через протоку Гібралтар можуть проникати види з Західної Африки, а за песимістичним сценарієм до 2100 року басейн Середземного моря може стати повністю тропічним.
Відсутність ключових хижаків у східній частині моря дозволяє інвазивним видам процвітати без суттєвого контролю. Дайвери та науковці наголошують на необхідності створення охоронюваних зон, обмеження поширення високоефективних інвазивних видів та збереження залишків біорізноманіття. Довгострокові заходи включають скорочення викидів парникових газів для уповільнення потепління океану та пом’якшення наслідків для місцевих екосистем. Дослідження опубліковане в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Ситуація в Анталії є попередженням для всього Середземного моря: тропічні види вже тут, а місцеві риби втрачають свої місця існування. Чим швидше вчені та менеджери екосистем врахують ці зміни, тим більше шансів зберегти знайомі морські екосистеми від повного перетворення на нові, непередбачувані спільноти.