Забута на 40 років скам’янілість відкрила нову сторінку в історії динозаврів Антарктиди
Іноді найважливіші наукові відкриття роками лежать буквально під рукою. Саме так сталося зі скам’янілістю, яку понад чотири десятиліття зберігали в архіві, навіть не підозрюючи про її справжню цінність. Лише нещодавній повторний аналіз показав, що ця кістка є першим в історії підтвердженим фрагментом динозавра, знайденим в Антарктиді.
Знахідка, яка десятиліттями чекала свого часу, допомагає вченим краще зрозуміти, яким був найпівденніший континент Землі мільйони років тому та як еволюціонували гігантські рослиноїдні динозаври.
Історія цього відкриття розпочалася ще влітку 1986 року. Під час експедиції на острові Джеймса Росса біля узбережжя Антарктиди британський геолог Майкл Томсон та німецький палеонтолог Райнхард Ферстер досліджували геологічні шари та збирали скам’янілості. Серед численних знахідок були залишки рослин, безхребетних, кісткових риб і велика хребцева кістка невідомої тварини.
Тоді дослідники лише занотували, що вона, ймовірно, належала великій рептилії, після чого артефакт опинився у фондах Британської антарктичної служби. Протягом наступних 40 років до нього практично ніхто не повертався.
Ситуація змінилася лише кілька років тому, коли палеонтолог Марк Еванс, який опікується геологічними колекціями служби, звернув увагу на незвичну кістку. Уже перший огляд викликав у нього підозру, що перед ним може бути залишок динозавра.
Детальне дослідження підтвердило припущення. Виявилося, що скам’янілість є хвостовим хребцем завропода — представника групи величезних рослиноїдних динозаврів, які жили наприкінці крейдового періоду приблизно 66–100 мільйонів років тому.
Антарктида залишається одним із найменш вивчених континентів з точки зору палеонтології. Сьогодні більша її частина прихована під багатокілометровим шаром льоду, хоча в мезозойську еру клімат тут був значно теплішим, а територію вкривали ліси.
Саме тому знахідок динозаврів тут надзвичайно мало. До сьогодні науковцям вдалося описати лише близько десятка видів, більшість із яких походить з острова Джеймса Росса та району гори Кіркпатрік — небагатьох місць із відкритими гірськими породами.
Виявлений хребець став не лише першим зібраним динозавровим викопним рештком Антарктиди, а й лише другим відомим доказом існування завроподів на цьому материку.
За формою кістки дослідники визначили, що тварина належала до групи літозаврів — представників еволюційно розвинених титанозаврів. Ці динозаври вважаються одними з найбільших наземних тварин, які будь-коли існували на планеті.
Щоправда, знайдений екземпляр був відносно невеликим. Науковці припускають, що це міг бути молодий динозавр або доросла особина невеликих розмірів.
Встановити точний вид поки що неможливо, адже знайдено лише один хребець. Водночас його анатомія має багато спільних рис із аргентинським видом Muyelensaurus pecheni, який також жив у пізній крейді.
Нове відкриття має значення не лише для історії Антарктиди. Воно може допомогти краще зрозуміти, як древні титанозаври поширювалися територією суперконтиненту Гондвани, що об’єднував сучасні Південну Америку, Африку, Австралію, Антарктиду та Індію.
На думку дослідників, присутність таких динозаврів в Антарктиді свідчить про існування міграційних шляхів між континентами ще до їх остаточного розділення. Це також може пояснити, як окремі групи титанозаврів потрапили до інших частин південної півкулі.
Вчені переконані, що під льодами Антарктиди можуть приховуватися ще численні палеонтологічні скарби, які здатні змінити сучасні уявлення про еволюцію динозаврів.
Історія цієї скам’янілості ще раз доводить, що наука інколи робить свої найгучніші відкриття не під час нових експедицій, а завдяки уважному перегляду вже наявних колекцій. Те, що десятиліттями вважалося звичайною кісткою великої рептилії, зрештою стало важливою частиною історії життя на Землі та першим офіційним свідченням існування динозаврів на найхолоднішому континенті планети. Дослідження опубліковано в Acta Palaeontologica Polonica.