Кількість хімічних сполук, які називають «вічними хімікатами» через здатність зберігатися в навколишньому середовищі багато років і накопичуватися в організмі, перевищила порогові значення третини точок земної кулі. Такими є результати дослідження вчених з Австралії та США.
До «вічних хімікатів» відносять близько 14 тисяч речовин. Це пер- і поліфторалкільні речовини (ПФАС) – фторорганічні сполуки, які забруднюють довкілля, здатні накопичуватися в організмі людини і можуть призвести до негативних наслідків для здоров’я. ПФАС використовують у виробництві тефлону (переважно йде виробництво електроніки — меншою мірою на сковороди). І хоча деяка кількість цих речовин залишається в тефлонових виробах (чому зустрічається в телефонах або посуді), основна маса ПФАС потрапляє в довкілля із заводів-виробників і вже далі самостійно розноситься з водою та опадами по всьому світу.
Серед змін, що спричиняють «вічні хімікати» в людському організмі, гормональні порушення, цукровий діабет другого типу, ожиріння. Ці речовини також підвищують ризик деяких видів онкологічних захворювань, зокрема раку печінки. Тому в багатьох країнах обговорюють нормативно-правові акти, які заборонять використовувати ПФАС у тих чи інших галузях, а в деяких, наприклад, у США, подібні обмеження для окремих галузей уже набули чинності.
Дослідники з Університету Нового Південного Уельсу в Австралії та Оклахомського університету в США вивчили понад 45 тисяч проб поверхневих та підземних вод, взятих у різних точках Землі з 2004 року. Джерелом даних став глобальний набір, який становили з 273 екологічних досліджень. Результати оцінки глобального забруднення “вічними хімікатами” опублікував журнал Nature Geoscience.
Вчені виявили, що у великій кількості випадків рівень ПФАС перевищує загальносвітові норми. При цьому в 31% проб рівень «вічних хімікатів» перевищив граничне значення, яке встановило Агентство з охорони навколишнього середовища США. Якщо виходити з канадських норм, то перевищення безпечних значень були у 69% зразків, а якщо з норм ЄС — 6% проб ґрунтових вод із невідомими джерелами забруднення.
На думку авторів дослідження, існуючі методи моніторингу можуть недооцінювати, наскільки сильно «вічні хімікати» забруднили довкілля. Можливою причиною вчені назвали те, що, як правило, відстежується рівень не всіх ПФАС і фактичне забруднення світових водних ресурсів може бути сильнішим, ніж передбачалося.
Недооцінюється, за словами дослідників, і навантаження, пов’язане з охороною довкілля у найближчому майбутньому. Вони зазначили, що необхідно розробляти аналітичні методи, які дозволять точніше вимірювати кількість ПФАС, проводити більш систематичний збір проб з водних джерел по всьому світу та оцінювати вплив широкого спектра «вічних хімікатів» на людину та навколишнє середовище.