Третина людства дихає небезпечним повітрям: спека та пожежі погіршили ситуацію у 2026 році

Третина населення планети цього року опинилася під впливом надзвичайно високих концентрацій приземного озону. Причиною стали не лише викиди транспорту та промисловості — ситуацію додатково погіршили рекордні хвилі спеки та масштабні лісові пожежі.

Такі дані наводить європейська Copernicus Atmosphere Monitoring Service (CAMS) у новому аналізі, який охоплює період із 1 січня до 15 вересня 2026 року.

Йдеться саме про приземний озон, а не про озоновий шар, який захищає Землю від ультрафіолетового випромінювання. На поверхні планети цей газ може бути небезпечним для здоров’я: він подразнює дихальні шляхи, пошкоджує легеневу тканину та здатен провокувати напади астми.

Спека перетворює забруднення на небезпечну суміш

Приземний озон утворюється не безпосередньо з одного джерела. Коли сонячне світло та висока температура взаємодіють із забруднювачами, які потрапляють у повітря від автомобілів, промисловості та пожеж, запускаються хімічні реакції, що формують озон.

Саме тому зміна клімату може ускладнювати боротьбу із цим видом забруднення. Навіть якщо викиди деяких шкідливих речовин скорочуються, дедалі частіші періоди екстремальної спеки створюють умови, сприятливі для утворення озону.

У 2026 році ситуацію додатково погіршили масштабні пожежі в Європі та Північній Америці. Дим від них поширювався далеко за межі регіонів, де виникли займання. Великі пожежі також вирували в Індонезії.

За даними CAMS, 34% населення Землі в зазначений період дихали повітрям із «надзвичайно низькою» якістю за рівнем озону. Ще 17% опинилися в категорії «дуже низької» якості. Для порівняння, лише близько 5% населення світу припадало на території, де рівень озону відповідав категорії «добрий».

Найбільше постраждала Азія

Найскладніша ситуація за часткою населення, яке зазнавало дуже високих рівнів озону, спостерігалася в Азії. Тут 53% жителів потрапили до категорії «надзвичайно низької» якості повітря, а ще 22% — до «дуже низької». Серед міст із надзвичайно високими показниками CAMS називає Нью-Делі, Дакку, китайський Чунцін та пакистанський Лахор.

Причини — поєднання промислових і транспортних викидів, розвитку міст, спалювання сільськогосподарських відходів та лісових пожеж.

Забруднення не знає кордонів

Одна з головних проблем полягає в тому, що повітряні маси можуть переносити забруднювачі на тисячі кілометрів. Дим від пожеж, промислові викиди та пил здатні перетинати кордони, континенти й навіть океани. Наприклад, пил із Сахари регулярно досягає Європи, а дим від масштабних пожеж може погіршувати якість повітря далеко від самого осередку займання.

У Північній Америці близько двох третин населення зазнали впливу «поганого» або «дуже поганого» повітря. У Європі цей показник становив близько 45%.

При цьому в ЄС загалом вдалося суттєво скоротити багато забруднювачів повітря завдяки екологічним нормам. Озон залишається винятком, оскільки на його рівень дедалі сильніше впливають погодні та кліматичні умови.

За словами представника Європейського агентства з навколишнього середовища, озонове забруднення пов’язують приблизно з 60 тисячами передчасних смертей на рік у Європі.

Водночас є регіони, де ситуація значно краща. В Океанії, зокрема в Австралії та Новій Зеландії, близько 66% населення цього року жили за умов «хорошого» рівня озону.

Дослідження CAMS показує важливу тенденцію: боротьба із забрудненням повітря дедалі тісніше перетинається з боротьбою зі зміною клімату. Менше викидів залишається важливою метою, але без контролю спеки, пожеж та інших кліматичних факторів проблема приземного озону може ставати дедалі складнішою.