Перше місце у списку проривів 2023 року за версією журналу Science — у ліків від ожиріння на базі пептиду GLP-1, таких як популярний «Оземпік». Незважаючи на невизначеність та побоювання, на ці препарати поклали великі надії.
Редакція Science — журналу Американської асоціації, що рецензується, сприяння розвитку науки (AAAS), одного з найавторитетніших наукових видань поряд з Nature — склала список проривів 2023 року. Головним визнали дослідження препаратів від ожиріння на базі глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1), відкритого ще в 1980-х та згодом застосовуваного у лікуванні діабету.
Ожиріння (індекс маси тіла від 30 і вище) залишається однією з значних проблем соціальної охорони здоров’я. У приблизно 70% дорослих мають надмірну вагу, у Європі — понад 50%. Довгий час ефективного та безпечного медикаментозного методу лікування ожиріння не існувало, до того ж ця сфера йшла пліч-о-пліч з поширеним упередженням про те, що зайва вага — лише наслідок нестачі сили волі.
«Однак тепер новий клас препаратів ламає стереотипи, і є великі надії на те, що вони можуть знизити кількість пацієнтів з ожирінням та взаємопов’язаними хронічними захворюваннями. Ці ліки імітують синтезований в кишківнику гормон під назвою глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1), змінюють сферу медицини, поп-культуру і навіть глобальні фондові ринки. Агоністи GLP-1, спочатку розроблені для лікування діабету, призводять до значної втрати ваги з переважно керованими побічними ефектами. Клінічні випробування, проведені у 2023 році, показали, що вони також послаблюють симптоми серцевої недостатності і ризик серцевих нападів та інсультів. Це є переконливим доказом того, що такі препарати мають різні переваги, крім самої втрати ваги», — пояснили свій вибір у Science.
Укладачі рейтингу також наголосили, що є невизначеність, яку несе ця кардинальна зміна у лікуванні ожиріння, і навіть тривога. Вони визнали, що надмірна вага пов’язана з медичними та соціальними складнощами, а багато хто, кого оточуючі можуть називати повним, за фактом здорові і не зобов’язані худнути.
Діюча речовина ін’єкційних ліків на базі GLP-1, таких як надпопулярний серед знаменитостей «Оземпік» (Ozempic), «Вегови» (Wegovy) та «Ребелсас» (Rybelsus), — семаглутид, агоніст рецептора глюкагоноподібного пептида . “Мунджаро” (Mounjaro) працює за рахунок тирзепатиду, а “Віктоза” (Victoza) і “Саксенда” (Saxenda) – за рахунок ліраглутиду. Хоча ці препарати ефективні, цього року вчені заявляли, що той же «Оземпік» та його аналоги можуть підвищувати ризик серйозних шлунково-кишкових проблем, наприклад паралічу шлунка. , панкреатиту та порушень функції кишківника Плюс існують побоювання (і дослідження, що підтверджують це), що після припинення прийому семаглутиду зайва вага повертається.
Проте, незважаючи на неоднозначність, сфера застосування препаратів на основі GLP-1 розширюється — оскільки його першовідкривачі не могли собі уявити, додали співробітники. Зокрема, ці ліки планують застосовувати в лікуванні хвороб Альцгеймера та Паркінсона, наркоманії, алкогольної та нікотинової залежності. Вчені вже проводять випробування, зокрема за участю людей.
«Зрозуміло одне: ці нові ліки змінюють не лише методи лікування ожиріння, а його розуміння — як хронічного захворювання, коріння якого лежить у біології, а не просто нестачі сили волі», — наголосили автори рейтингу.
Інший список проривів 2023 року за версією Science (категорія Runners-Up, тобто «Посіли друге місце») виглядає так:
- Свідоцтва ослаблення Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції;
- Пошуки запасів геологічного водню — екологічно чистого палива;
- Використання ШІ для прогнозування погоди;
- Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендувала нову вакцину R21/Matrix-M для профілактики малярії у дітей;
- Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) схвалило перші ліки для лікування хвороби Альцгеймера — леканемаб: воно уповільнює зниження когнітивних функцій у людей із ранньою стадією захворювання;
- Нові дані про те, що люди жили в Америці під час льодовикового періоду;
- Астрономи вперше помітили довгі гравітаційні хвилі надмасивних чорних дірок;
- Поліпшення умов праці початківцям вченим;
- Початок ери екзафлопної науки. Цього року кілька команд вчених зможуть використовувати суперкомп’ютер Frontier на базі AMD Ок-Ріджської національної лабораторії — перший офіційно визнаний екзафлопний суперкомп’ютер у світі — у своїх дослідженнях.