Шокуючі нові кадри демонструють пару кровосисних паразитів, що присмокталися до голови глибоководної риби-батогончика. У відео, яким Шмідтівський океанографічний інститут поділився у дописі на Facebook, два копеподи – дрібні ракоподібні – розташовані по обидва боки голови свого хазяїна. Довгі яйцеві мішки, прикріплені ззаду до паразитів, роблять так, ніби риба хизується парою хвостиків.
«Вони живляться кров’ю та рідинами свого хазяїна, використовуючи свої ротові органи, що шкребуть і вбудовані в м’язи риби», – розповів Live Science електронною поштою Джеймс Бернот, еволюційний біолог зі Смітсонівського національного музею природної історії, який не брав участі в експедиції. Науковці зняли ці кадри на глибині 1604 футів (489 метрів) під час експедиції з вивчення морського дна та біорізноманіття Південних Сандвічевих островів, ланцюга з 11 субантарктичних вулканічних острівців у Південній Атлантиці.
Macrourus зазвичай відомі як довгохвости або батогончики через їхні великі голови та тонкі хвости. Ці поширені глибоководні риби населяють холодні води Північної та Південної Атлантики, а також Південний океан, що межує з антарктичними водами, і їх можна знайти на глибинах від 1312 до 10450 футів (від 400 до 3185 м). Знання про глибоководних рибних паразитів в антарктичних водах обмежені, але L. szidati є одним з найпоширеніших паразитів, що зустрічаються на видах Macrourus у цьому регіоні.
L. szidati належить до родини Sphyriidae. Спостерігалося, що самки цього виду використовують свої ротові органи, щоб проникати в тіла різних риб і живитися м’язовою тканиною свого хазяїна.
«Ці копеподи є мезопаразитами, тобто вони частково всередині, а частково зовні свого хазяїна», – сказав Бернот, додавши, що на відео середня та задня частина копеподів виступають з риби, тоді як передня, або головна частина їхнього тіла, вбудована в рибу.
Багато копеподних паразитів мають кілька стадій життєвого циклу і зазвичай знаходять своїх хазяїв у личинковій стадії. Ці крихітні личинки зариваються в шкіру хазяїна і починають живитися. Протягом цього часу вони метаморфозують і розвивають передні органи прикріплення, які служать якорями, щоб утримувати їх прикріпленими до своїх хазяїв під час їхнього росту. На відео кожен паразит несе пару мішків, що містять сотні яєць.
«Копеподи є напрочуд хорошими матерями серед безхребетних», – сказав Бернот. «Вони носять свої яйця в мішках, прикріплених до їхнього тіла, поки яйця не вилупляться у плаваючі личинки наупліус, які линятимуть протягом кількох личинкових стадій і зрештою знайдуть свого власного хазяїна».
Про життєвий цикл і тривалість життя цих паразитів відомо дуже мало, але вони є постійними мешканцями риби і, ймовірно, живуть кілька місяців, зростаючи від майже мікроскопічного розміру, сказав Бернот.
«Навіть після смерті паразита залишки вбудованої голови можуть зберігатися в їхньому хазяїні протягом багатьох років», – зазначив Бернот.