У соціальних мережах уже багато років кочує твердження: мовляв, людський мозок повністю дозріває у 25 років. Цю цифру часто подають як науковий факт, пояснюючи нею імпульсивність молоді чи труднощі з ухваленням рішень. Але сучасна нейронаука показує: реальність значно складніша й цікавіша.
Звідки взявся «вік 25 років»
Коріння цього міфу сягає досліджень 1990–2000-х років, коли вчені активно почали застосовувати методи МРТ для вивчення мозку. Тоді було виявлено, що в підлітковому віці та на початку дорослого життя зменшується об’єм сірої речовини. Це не деградація, а так зване «синаптичне обрізання»: мозок позбувається нейронних зв’язків, які використовуються рідко, щоб зробити роботу ефективнішою.
Проблема в тому, що багато з тих досліджень охоплювали людей лише до 20–22 років. Згодом у публічному просторі з’явилася зручна й кругла цифра — 25 років, хоча самі науковці ніколи не говорили про жорстку межу розвитку.
Що показують нові дослідження
Сучасні роботи, засновані на аналізі тисяч знімків мозку, суттєво розширили це уявлення. Зокрема, дослідження, опубліковане у 2025 році в Nature Communications, показало: період активної перебудови мозку може тривати приблизно з 9 до 32 років. Учені навіть називають цей етап «подовженою нейронною юністю».
Упродовж цього часу мозок не просто росте чи «дозріває», а постійно налаштовує себе. Одні ділянки спеціалізуються на конкретних завданнях — мові, емоціях, плануванні. Паралельно між ними прокладаються дедалі швидші та ефективніші «шляхи сполучення», щоб інформація передавалася без затримок.
Лише на початку четвертого десятка життя ця система поступово стабілізується й набуває конфігурації, яку умовно можна назвати «дорослою».
Мозок як мережа доріг
Один із показників, яким учені оцінюють зрілість мозку, має назву small worldness. Простою мовою, це схоже на добре спроєктовану транспортну систему: між будь-якими двома точками можна дістатися швидко й з мінімальною кількістю пересадок.
З віком мозок оптимізує свої «маршрути», дозволяючи нам працювати з дедалі складнішою інформацією, швидше приймати рішення та краще контролювати емоції. Цей процес триває приблизно до 30–32 років, після чого основні шляхи закріплюються.
Чому досвід має значення
Важливо, що така тривала пластичність — це не слабкість, а величезна можливість. Фізична активність, вивчення мов, музика, стратегічні ігри, нові професійні навички — усе це буквально впливає на архітектуру мозку. Водночас хронічний стрес або монотонне життя можуть уповільнювати позитивні зміни.
Тому не існує «ідеального віку», коли мозок раптово стає зрілим. Це радше довготривалий будівельний проєкт, у якому наші звички й досвід відіграють ключову роль.
Сіра й біла речовина: різні темпи розвитку
Мозок складається з двох основних типів тканин. Сіра речовина — це тіла нейронів, де відбувається обробка інформації. Вона активно формується в дитинстві та підлітковому віці, а згодом проходить через фазу «очищення» від зайвих зв’язків.
Біла речовина — це своєрідні кабелі, вкриті мієліном, які з’єднують різні ділянки мозку. Саме вона відповідає за швидкість і якість обміну сигналами. І от її дозрівання триває значно довше — іноді аж до зрілого дорослого віку.
Саме розвиток білої речовини дозволяє нам краще поєднувати логіку з емоціями, тримати в голові кілька задач одночасно й ухвалювати зважені рішення.
Отже, коли «дозріває» мозок?
Коротка відповідь — немає однієї дати. Мозок не «вимикає» розвиток у 25 років і не натискає кнопку «готово» у 30. Він змінюється поступово, а його ефективність залежить не від кількості нейронів, а від якості зв’язків між ними.
Тож замість шукати магічний вік зрілості, варто пам’ятати: наш мозок розвивається разом із нами — і значно довше, ніж ми звикли думати.