Довгий час вважалося, що наш вид еволюціонував із єдиної, послідовної лінії предків. Але еволюція – це складний процес, особливо коли йдеться про найсоціальніший вид на Землі – людей. Нещодавнє дослідження вчених Кембриджського університету виявило давній розкол у нашому родоводі: близько 1,5 мільйона років тому людська популяція розділилася на дві ізольовані групи, які об’єдналися знову лише 300 тисяч років тому.
Генетична спадщина двох ізольованих груп
Аналіз ДНК сучасних людей показав, що одна з цих популяцій залишила у наших генах значно більший слід, ніж інша.
«Питання про наше походження завжди захоплювало людство», – зазначає генетик Тревор Казінс, провідний автор дослідження.
Зазвичай еволюцію описують у вигляді дерева, де всі види походять від спільного предка, а кожне відгалуження символізує розходження популяцій. Однак ця модель не враховує складну динаміку взаємодії між групами, коли генетичний обмін тривав навіть після відокремлення видів.
Як розгалужувалося еволюційне дерево Homo sapiens
Вчені використовували статистичну модель, щоб оцінити ймовірність походження певних генів від спільного предка. Потім вони застосували цю модель до даних 1000 Genomes Project і Human Genome Diversity Project.
Результати показали, що популяція Homo sapiens поділилася на дві групи приблизно 1,5 мільйона років тому. Одна з них пережила сильне генетичне «вузьке місце» (зменшення чисельності), а потім поступово відновилася протягом мільйона років. Саме ця група стала основним джерелом генетичного матеріалу для сучасних людей – вона становить близько 80% нашого генетичного коду і є прабатьківською для неандертальців і денисівців.
Вплив давнього схрещування на сучасних людей
На відміну від неандертальських генів, які присутні лише у неафриканських популяціях (близько 2%), давнє змішання, що сталося 300 тисяч років тому, спричинило внесок меншості популяції в 20% сучасного геному Homo sapiens.
«Деякі гени від цієї меншої популяції, особливо ті, що відповідають за функції мозку та нейронну обробку, могли зіграти ключову роль в еволюції людини», – пояснює Казінс.
Дослідження ставить під сумнів традиційне уявлення про еволюцію як лінійний процес і демонструє, що формування сучасної людини було набагато складнішим, ніж вважалося раніше.
Висновок
Отримані результати свідчать про те, що наша історія значно заплутаніша, ніж передбачали класичні теорії еволюції. Дослідження демонструє, що міжвиди схрещування та генетичний обмін відігравали важливу роль у формуванні Homo sapiens. Це відкриття було опубліковане у журналі Nature Genetics.