На узбережжі Алгарве, серед дюн та вітрів Атлантики, вчені знайшли сліди, яким понад 80 тисяч років — і вони належать не людям, а неандертальцям. Це перші в історії відбитки ніг давніх родичів людини, знайдені на території Португалії. І хоча час стер багато їхніх слідів, ці залишилися, щоб розповісти історію про життя, яке давно згасло, але залишило на піску свій підпис.
Відкриття зробила міжнародна команда науковців із Португалії, Іспанії, Італії, Данії, Гібралтару та Китаю. Їхнє дослідження, опубліковане у Scientific Reports, стало справжнім проривом у розумінні того, як неандертальці освоювали узбережжя Іберійського півострова наприкінці льодовикової епохи. Геолог і палеонтолог Карлос Нету де Карвалью з Лісабонського університету назвав знахідку «вікном у повсякденне життя» цих давніх людей.
Перші відбитки виявили на двох пляжах — Монте Клерігу та Телейру. У першому місці, на схилі стародавньої дюни, дослідники знайшли 26 чітких слідів — від дорослих і дітей, навіть зовсім маленьких, яким, за оцінками, було трохи більше року. В іншому місці, на пляжі Телейру, в осадових породах зберігся лише один відбиток, але його форма вказує, що його могла залишити юна або доросла жінка. Поруч — сліди давніх птахів, що колись ходили по тій самій піщаній поверхні.
Ці сліди унікальні тим, що вони фіксують мить — буквально кілька секунд із життя неандертальців. Кістки чи знаряддя можна перенести або втратити, а слід — це пряме свідчення: ось тут вони стояли, бігли, можливо, гралися або полювали. За розміром і розташуванням слідів учені змогли визначити, що на дюнах перебувала група з кількох осіб — чоловіки, жінки, діти. Це говорить про те, що неандертальці жили сім’ями, мали соціальні зв’язки й розподіл обов’язків.
Один зі слідів навіть перетинається з відбитками оленя. Це може свідчити, що неандертальці переслідували здобич — можливо, полювали або готували засідку. Такі сцени дозволяють буквально «зазирнути» у минуле і побачити, як вони рухалися, мислили і взаємодіяли зі своїм середовищем.
Вчені також відновили ймовірний раціон мешканців цих прибережних поселень. Судячи з аналізу екологічних мереж і даних з інших місць, неандертальці в цих регіонах полювали на оленів, коней, зайців, а також доповнювали свій стіл морськими ресурсами — молюсками, рибою, можливо, водоростями. Це свідчить, що вони були надзвичайно гнучкими й добре пристосованими до життя біля океану.
Відбитки, які пролежали під шарами піску десятки тисячоліть, тепер відкривають нам фрагмент щоденного життя істот, які колись дивилися на той самий океан, що й ми. Вони залишили лише кілька кроків — але цих кроків достатньо, щоб знову відчути їхню присутність.
Можливо, саме тут, на цих дюнах Алгарве, неандертальська дитина зробила свої перші кроки. І ці кроки, через тисячі років, стали частиною історії всього людства.