Кліматологи та океанографи з Утрехтського університету в Нідерландах виявили, що Атлантична меридіональна циркуляція (АМОЦ), відповідальна за баланс глобального клімату, прискорено наближається до колапсу. За їхніми прогнозами, це призведе до «кліматичного апокаліпсису» через 100 років.
За даними NASA, АМОЦ грає одну з ключових ролей у глобальній конвеєрній стрічці океанських течій, які підтримують баланс рівнів солоної та прісної води по всій земній кулі на різних глибинах, що допомагає регулювати температуру планети. Зокрема, тепло, вуглець та поживні речовини з тропіків переносяться до Північного полярного кола, де вони охолоджуються та опускаються у глибини океану. Це допомагає розподіляти енергію по всій Землі та пом’якшує вплив глобального потепління.
Двигун цього конвеєра знаходиться біля узбережжя Гренландії, де в міру танення льоду через зміну клімату в Північну Атлантику надходить дедалі більше прісної води, що уповільнює всі процеси. Більш глибокі та прісні води прямують на південь, повз Північну та Південну Америку, а потім на схід, повз Африку. Тим часом більш солона і тепла океанська вода, що надходить з Тихого та Індійського океанів, проходить повз південну Африку, повертає до Флориди і продовжує рух вгору східним узбережжям США аж до Гренландії. Все це говорить про те, що АМОЦ вже перебуває на шляху до різкого зрушення, якого, за розрахунками, не відбувалося понад 10 тисяч років.
Нідерландська команда провела дослідження, чиї результати опубліковані в журналі Science Advances, під час якого змоделювала зміни за період дві тисячі років на комп’ютерних моделях глобального клімату. Модель продемонструвала, що уповільнення АМОЦ може призвести до раптового колапсу менш як за 100 років із катастрофічними наслідками.
Згідно з попередніми прогнозами кліматологів, рівень моря в Атлантиці підвищиться на метр у деяких регіонах, затопивши велику частку прибережних міст. Сезони дощів та посухи в Амазонії поміняються місцями, що призведе до ще більшої деградації тропічних лісів.
Водночас температури по всьому світу захитаються ще хаотичніше, з ще більшими перепадами, ніж зараз. А в північно-західній Європі різко похолодає (температура знизиться на 9-27 градусів за Цельсієм) і поменшає опадів. Адаптуватися до цього не можна, оскільки зміни відбудуться критично швидко.
Втім, міжурядова група експертів ООН зі зміни клімату, яка регулярно публікує авторитетні новини про потепління, заявила, що має середній ступінь впевненості в тому, що колапсу не станеться до 2100 року, і загалом применшила ступінь трагізму сценаріїв майбутніх стихійних лих.
Аналогічні за змістом роботи про швидку зупинку АМОЦ та її найважливішого компонента Гольфстріму виходять вже понад два десятки років. Всі їх поєднують дві риси: по-перше, вони повністю засновані на комп’ютерному моделюванні, по-друге, в них повністю ігнорують досвід тепліших епох недавнього минулого, на кшталт голоценового кліматичного оптимуму шість-вісім тисяч років тому, або мікулінського міжльодовика, 120 тисяч років назад.
Як відомо, температури тоді були вищими, ніж зараз, причому настільки, що 120 тисяч років тому в Темзі і Рейні водилися бегемоти, а Валдай був покритий грабами, що швидко гинули від морозів. Іншими словами, якби нова робота була вірною, АМОЦ у ту епоху був би безумовно зупинений. Однак на практиці в Європі явно не спостерігалося падіння температур. Навпаки, вони були високі та стабільні (навіть одна морозна зима вбила б усіх бегемотів та грабів).
Фактична картина клімату в Європі в цьому столітті має бути близька до тієї, що спостерігалася в голоцені та мікулінському міжльодовику: зими поступово стануть практично безморозними та м’якими, а літні температури піднімуться набагато слабше за зимові і в основному за рахунок зростання нічних температур.