Вчені попереджають, що навіть найстійкіші льодовики світу, які довгий час вважалися природними «водними вежами», нині опинилися під серйозною загрозою. Головна причина полягає не лише в підвищенні температури, а й у скороченні кількості снігу, який є життєво важливим джерелом живлення для гірських льодових масивів.
Сніг, накопичений взимку, виконує роль захисного шару, що зберігає льодовики від швидкого танення та забезпечує поступове поповнення водних запасів у теплий період. Проте кліматичні зміни призводять до того, що опадів у вигляді снігу стає дедалі менше, а їх місце займають дощі. Це порушує баланс, внаслідок чого льодовики втрачають здатність відновлюватися у звичному темпі.
Такі процеси вже фіксують у Гімалаях, Андах, Альпах та інших гірських регіонах, де льодовики забезпечують мільйони людей прісною водою. Зменшення снігового покриву може означати нестачу води для зрошення, гідроенергетики та питних потреб у найближчі десятиліття. Особливо тривожним є те, що навіть ті льодовики, які раніше демонстрували відносну стійкість до підвищення температур, тепер починають стрімко втрачати масу.
Дослідники наголошують, що ця тенденція створює серйозні виклики для регіонів, залежних від льодовикових водних ресурсів. Втрата «водних веж» може мати катастрофічні наслідки для продовольчої безпеки та стабільності енергетичних систем.
Учені закликають інтегрувати ці нові дані у кліматичні моделі та розробляти стратегії адаптації, оскільки від дій людства залежить, чи зможуть гірські льодовики залишатися надійними джерелами води в майбутньому.