Вчені Гарвардського університету в США довели, що Земля в минулому, до виникнення життя, представляла собою майже повністю покриту океаном планету, проте з часом величезні обсяги води були поглинені мантією. Про це повідомляється в статті, опублікованій в журналі AGU Advances.
Вважається, що велика частина води, що знаходиться глибоко під землею, існує у формі сполук гідроксильної групи, що складаються з атомів кисню і водню. Зокрема, вода зберігається в двох типах вулканічного мінералу олівіну, що знаходяться під високим тиском: вадслеіт і рінгвудіт.
Вчені зібрали всі доступні дані з фізики мінералів і кількісно визначили водоутримуючу здатність вадслеіта і рінгвудіта в широкому діапазоні температур. Вчені з’ясували, що чим більше температура, тим менше води здатні вміщати в себе мінерали. Оскільки надра ранньої Землі були гарячіші, мантія поглинала менше води, але в міру остигання вона ставала більш ємною. В даний час вона здатна зберігати воду в кількості, що перевищує масу Світового океану в 1,86-4,41 рази.
Це узгоджується з даними, отриманими при аналізі ізотопів кисню, згідно з якими на Землі 3,2 мільярда років тому було набагато менше суші, ніж сьогодні і планета представляла собою своєрідний водний світ.