Можливо, неандертальці насправді не вимерли, а натомість були поглинені сучасною людською популяцією. Це один із наслідків нового дослідження, яке виявило, що ДНК сучасної людини могла складати від 2,5% до 3,7% геному неандертальця.
«Це дослідження справді підкреслює, що те, що ми вважаємо окремим родоводом неандертальців, насправді було більш взаємопов’язане з нашими предками», — сказав Live Science Фернандо Вілланеа, популяційний генетик з Університету Колорадо Боулдер, який не брав участі в дослідженні. І сучасні люди, і неандертальці «поділилися довгою історією обміну особами».
Неандертальці були одними з найближчих вимерлих родичів сучасної людини, наші родоводи розійшлися приблизно 500 000 років тому. Більше десяти років тому вчені виявили, що неандертальці схрещувалися з предками сучасних людей, які вирушили з Африки. Сьогодні геноми сучасних людей за межами Африки містять приблизно 1-2% ДНК неандертальців.
Однак дослідники менше знають про те, як ДНК сучасної людини могла потрапити в геном неандертальця. Це значною мірою тому, що наразі існує лише три відомі високоякісні приклади повного генома неандертальця, які збереглися: зразки, знайдені в печері Віндія в Хорватії, які датуються 50 000–65 000 років тому, і Чагирська та Денисова печери в росії, які датуються приблизно до 80 000 і 50 000 років тому відповідно.
Для порівняння: вчені секвенували геноми сотень тисяч сучасних людей після завершення проекту «Геном людини» у 2003 році.
«Була проведена значна кількість досліджень, зосереджених на тому, як спаровування між неандертальцями та сучасними людьми вплинуло на нашу ДНК та історію еволюції», — розповів Live Science старший автор дослідження Джошуа Акі, популяційний генетик Прінстонського університету в Нью-Джерсі. «Однак ми знаємо набагато менше про те, як ці зустрічі вплинули на геноми неандертальців».
У новому дослідженні вчені спиралися на той факт, що як сучасні люди, так і неандертальці, як правило, мають дві версії кожного гена, одну успадковану від батька, іншу від матері. Оскільки ці дві групи більше відрізнялися одна від одної, ніж від інших собі подібних, схрещування неандертальців і людей призвело б до нащадків, які мали б більший шанс володіти двома різними версіями кожного гена — ситуація, відома як гетерозиготність, — ніж дітей, які не були результатом такого схрещування.
Дослідники порівняли геноми трьох неандертальців з геномами 2000 сучасних людей. Вони виявили, що геном неандертальця може складатися з 2,5% до 3,7% ДНК сучасної людини. Це схоже на 1 із 30 сучасних людських батьків у прабатьківській популяції неандертальців.
Аналіз дослідницької групи припустив, що ДНК сучасної людини увійшла в геном неандертальця принаймні протягом двох різних епох схрещування — одна приблизно 200 000-250 000 років тому, а інша приблизно 100 000-120 000 років тому. Схрещування могло відбуватися в інший час, але такі події, можливо, не залишили помітних слідів у геномі неандертальця, сказав Акі.
Нещодавнє, ще не рецензоване дослідження свідчить про те, що більшість ДНК неандертальця, виявлена в геномі сучасної людини, є результатом одного великого періоду схрещування приблизно 47 000 років тому, який тривав приблизно 6 800 років. Схрещування, яке відбулося в інший час, наприклад, попередні події, які вплинули на геном неандертальця, ймовірно, не залишило помітних слідів у нашому геномі.
Черепи, знайдені в печерах Схул і Кафзе в Ізраїлі, датуються приблизно 100 000 років тому — приблизно в той самий час, коли відбулося одне з основних подій схрещування, визначених у дослідженні. Ці скам’янілості, здається, є останками сучасної людини, але вони все ще мають відносно примітивні риси, такі як більші брови, що може бути «ознаками генного потоку від неандертальців», – сказав Кріс Стрінгер, палеоантрополог з Музею природної історії в Лондоні, який не брав участі в дослідженні. Про нове дослідження повідомляє Live Science.
Аналізуючи рівень генетичної варіації між трьома геномами неандертальців, нове дослідження також показало, що довгострокова середня популяція неандертальців була приблизно на 20% меншою, ніж передбачалося раніше. «Це не звучить як велика різниця, але враховуючи, що неандертальці вже мали досить невелику популяцію, той факт, що вона була ще меншою, є важливим розумінням», — сказав Акі.
Ці нові менші оцінки чисельності популяції неандертальців свідчать про те, що неандертальці могли зникнути тому, що «вони просто були поглинені сучасною популяцією людей», — сказав Акі. «Повторювані хвилі міграції сучасних людей з Африки врешті-решт перевищили здатність неандертальців залишатися окремою популяцією, і вони в кінцевому підсумку були просто асимільовані в генофонд сучасної людини».
Майбутні дослідження можуть вивчити біологічні ефекти, хороші чи погані, які ДНК сучасної людини могла мати на неандертальців, сказав Акі. Вчені детально опублікували свої висновки в четвер в журналі Science.