Вчені знайшли незвичайний зв’язок між зачаттям за допомогою екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) та певними особливостями ДНК у дітей. Дослідники припускають, що слід може бути пов’язаний із процесами, які відбуваються на найперших етапах розвитку ембріона.
Йдеться не про зміну самого генетичного коду. У центрі уваги дослідників — епігенетичні зміни, тобто механізми, які впливають на активність генів, не змінюючи послідовність ДНК.
Науковці виявили певні відмінності в епігенетичних «мітках» у дітей, зачатих за допомогою ЕКЗ, порівняно з дітьми, зачатими природним шляхом. Такі зміни можуть бути пов’язані з умовами, у яких перебуває ембріон на ранніх етапах розвитку.
Втім, це зовсім не означає, що ЕКЗ обов’язково призводить до проблем зі здоров’ям. Епігенетика надзвичайно складна, а на неї можуть впливати десятки факторів — від віку та здоров’я батьків до перебігу вагітності й умов довкілля.
Найцікавіше питання тепер полягає в іншому: чи мають виявлені епігенетичні відмінності довгострокові наслідки, чи з часом вони зникають і не впливають на організм.
Відповідь на нього може допомогти вченим краще зрозуміти, що відбувається з ембріоном у перші дні життя — і чому навіть спосіб зачаття може залишати в ньому молекулярний «слід».