Археологи зробили рідкісне відкриття неподалік знаменитого храму Артеміди в Ефесі (сучасна Туреччина). У давній гробниці віком близько 1200 років дослідники виявили останки двох немовлят, які, ймовірно, були недоношеними близнюками. Особливість знахідки полягає не лише у віці поховання, а й у незвичайному місці, де його облаштували, а також у виявленні рідкісної генетичної особливості в одного з дітей.
Дослідження, присвячене цій знахідці, опублікували у науковому журналі Childhood in the Past. Його авторами стали археологиня Ліллі Забрана з Австрійської академії наук та біоархеологиня Каролін Партіот.
Незвичайна могила на території храму Артеміди
Поховання виявили під час дослідження кам’яної гробниці, яку, ймовірно, створили у VIII–IX століттях — у період Середньої Візантійської епохи. Проте місце поховання було далеко не типовим.
Могила розташовувалася всередині старого каналізаційного тунелю, який раніше був частиною римської споруди. Цей об’єкт належав до комплексу, пов’язаного з одеоном — будівлею для музичних вистав, зведеною ще у I столітті на території священної зони храму Артеміди.
Раніше знайдені поховання в Ефесі зазвичай розташовувалися на спеціальних кладовищах за межами храмової території. Саме тому нова знахідка стала несподіваною для дослідників.
«Це поховання було здійснене у незвичайному та винятковому місці», — зазначила Ліллі Забрана.
На думку вчених, попри нетипове розташування, це не було випадковим захороненням. Навпаки, облаштована кам’яна могила свідчить про бажання родини захистити дітей навіть після смерті.
Двоє недоношених немовлят, які могли бути близнюками
Коли археологи відкрили кам’яну гробницю, вони побачили два маленькі скелети, поховані поруч один із одним. За розміром кісток дослідники встановили, що діти могли народитися приблизно на 33–34 тижні вагітності. Для порівняння, сучасна повна вагітність зазвичай триває близько 39–40 тижнів.
Вчені припускають, що немовлята були близнюками через однаковий вік на момент смерті та те, що їх поховали разом у безпосередньому контакті. Однак остаточно підтвердити це можна буде лише після проведення аналізу давньої ДНК.
«Підтвердити, чи справді вони були близнюками, дозволять лише майбутні генетичні дослідження», — пояснила Каролін Партіот.
Рідкісна додаткова кістка у одного з дітей
Ще однією унікальною рисою знахідки стала незвичайна кісткова особливість. У одного з немовлят археологи виявили додаткове шийне ребро — рідкісну анатомічну варіацію, яка формується біля основи шиї.
Така особливість зустрічається приблизно у 1% людей і зазвичай не створює проблем зі здоров’ям. Проте у немовлят наявність шийного ребра може бути пов’язана з порушеннями розвитку, зокрема змінами у роботі генів Hox, які відповідають за формування частин тіла під час розвитку ембріона.
Дослідники зазначили, що раніше не було відомо про жоден археологічний випадок, коли шийне ребро виявляли у ймовірних близнюків.
Чому дітей поховали не на звичайному кладовищі?
Одне з головних питань, яке виникло у вчених, — чому немовлята опинилися саме в цьому місці.
Дослідники припускають, що причиною могла бути їхня передчасна смерть. У Візантійський період християнські традиції поховання мали важливе значення, але існували певні відмінності у ставленні до дітей, які померли до хрещення.
За словами авторів дослідження, це могло бути своєрідним компромісом між релігійними правилами та місцевими звичаями. Також археологи не знайшли поруч останків матері дітей. Вона могла померти під час пологів, але це неможливо підтвердити. У той час як дитяча, так і материнська смертність були дуже високими.
Поховання, яке розповіло історію родини
Попри незвичайне місце, сама структура могили показує, що дітей не просто позбулися після смерті. Кам’яна гробниця зберегла останки понад тисячу років і свідчить про турботу та повагу.
На думку дослідників, ця знахідка відкриває не лише історію двох немовлят, а й розповідає про ставлення давніх людей до втрати дітей. Поховання біля храму Артеміди стало рідкісним свідченням того, що навіть у часи високої дитячої смертності родини прагнули зберегти пам’ять про своїх дітей і забезпечити їм гідне місце у світі мертвих.