Історія загадкової жінки з римської Британії, відомої як Beachy Head Woman, отримала несподіване продовження. Нове генетичне дослідження показало: образ, який роками формувався навколо її особи, виявився помилковим. Вона не була «першою темношкірою британкою», як припускали деякі науковці, і, ймовірно, походила з місцевого населення Британії.
Останній аналіз ДНК, проведений фахівцями Музею природної історії в Лондоні, дозволив значно точніше визначити походження жінки, яка жила близько двох тисяч років тому. За словами археогенетика Вільяма Марша, сучасні методи секвенування та нові порівняльні геноми дали змогу побачити повну картину її спадковості.
Довга історія помилкових припущень
Скелет Beachy Head Woman знайшли ще в середині ХХ століття на узбережжі Східного Сассексу, але надовго про нього забули. Лише у 2012 році рештки знову опинилися в центрі уваги — їх знайшли в коробці з етикеткою «Beachy Head (1959)».
Радіовуглецеве датування показало, що жінка померла між 129 і 311 роками нашої ери, в період римського панування у Британії. Незвичні риси черепа спричинили хвилю припущень: дослідники вважали, що вона могла мати далеке, «немісцеве» походження. У 2017 році навіть з’явилася версія, що її корені можуть сягати Східного Середземномор’я.
Однак нові, значно якісніші зразки ДНК спростували і цю гіпотезу.
Що показала генетика
За результатами дослідження, Beachy Head Woman має тісний генетичний зв’язок з населенням сільської Британії часів Римської імперії, а також із сучасними британцями. Жодних ознак нещодавнього африканського походження в її геномі не виявлено.
Аналіз також дозволив припустити її зовнішність: імовірно, вона мала світле волосся, блакитні очі та проміжний відтінок шкіри — від світлого до середнього.
Чому це важливо
Ця історія стала яскравим прикладом того, наскільки оманливими можуть бути висновки, зроблені лише на основі зовнішніх рис скелета. Традиційні антропологічні методи часто намагалися визначати «расу» за формою черепа, але сучасна наука дедалі частіше вказує на те, що такі підходи ґрунтуються на застарілих уявленнях.
Дослідники наголошують: людська різноманітність є безперервною, а не поділеною на чіткі категорії. Генетика в цьому сенсі дає набагато точніші й надійніші відповіді, ніж візуальні оцінки.
Наука, що змінює погляд на минуле
За словами антропологині Селіни Брейс із Музею природної історії, ця справа показує, як швидко може змінюватися наукове розуміння з розвитком технологій. Те, що ще десять років тому здавалося переконливим висновком, сьогодні потребує перегляду. Історія Beachy Head Woman не знецінює дискусії про різноманіття в римській Британії, але робить їх точнішими. Вона нагадує, що минуле значно складніше, ніж прості ярлики, і що наука постійно переписує власні уявлення, коли з’являються нові дані.
Дослідження опубліковане в журналі Journal of Archaeological Science.