Чорне море щороку переживає дивовижне природне перетворення, яке можна побачити навіть із навколоземної орбіти. Навесні та на початку літа його темні води набувають яскравого бірюзового відтінку, утворюючи масштабні світлі візерунки, що простягаються на сотні кілометрів. Це незвичайне явище нещодавно зафіксував супутник NASA PACE.
22 червня 2026 року космічний апарат, оснащений інструментом Ocean Color Instrument (OCI), зробив детальні знімки Чорного моря. На них добре помітні великі бірюзові смуги та завихрення, які вкрили значну частину акваторії.
Причина незвичайного кольору
За словами дослідників, ефект спричиняє масове розмноження коколітофорів — мікроскопічних морських водоростей, що належать до фітопланктону.
Особливість цих організмів полягає в тому, що вони вкриті крихітними пластинками з карбонату кальцію. Коли чисельність коколітофорів різко зростає, їхні світлі оболонки починають активно відбивати сонячне світло. Саме тому вода набуває характерного молочно-блакитного або бірюзового відтінку.
Такі “цвітіння” найчастіше спостерігаються наприкінці весни та влітку. В інші пори року в Чорному морі переважають діатомові водорості, які мають кремнієві оболонки і, навпаки, роблять воду темнішою.
Бірюзовий колір дійшов навіть до Босфору
Незвичайне явище охопило не лише саме Чорне море. Бірюзові води були добре помітні й у протоці Босфор, яка проходить через Стамбул і поєднує Чорне море з Мармуровим.

Ще 27 травня 2026 року один із членів екіпажу Міжнародної космічної станції сфотографував цю ділянку Землі. На знімку видно, як фітопланктон утворює яскраві смуги, що повторюють напрямок морських течій по обидва боки протоки.
Мільярди організмів, які видно з орбіти
Окремий коколітофор настільки малий, що його неможливо побачити без мікроскопа. Проте під час масштабного “цвітіння” кількість цих організмів зростає до мільярдів, і тоді їхня сукупність стає помітною навіть із космосу.
Саме супутникові спостереження дозволяють ученим стежити за тим, як формуються такі скупчення, як вони переміщуються морськими течіями та як швидко зникають.
Подібний моніторинг особливо важливий для районів, де регулярно відбирати зразки води складно або економічно невигідно.
Чому це важливо не лише для науки
Коколітофори не просто створюють красиві космічні пейзажі. Вони відіграють важливу роль у глобальному вуглецевому циклі.
Під час росту ці мікроскопічні організми поглинають вуглекислий газ із навколишнього середовища. Після завершення життєвого циклу частина вуглецю разом із їхніми мінеральними оболонками осідає на морському дні, де може зберігатися протягом дуже тривалого часу.
Саме тому такі сезонні “цвітіння” цікавлять не лише океанологів, а й кліматологів, які досліджують природні механізми накопичення та вилучення вуглецю з атмосфери.
Нові спостереження NASA допомагають краще зрозуміти процеси, що відбуваються в Чорному морі, а також оцінити їхній вплив на морські екосистеми та глобальний клімат. Крім того, яскраві знімки ще раз демонструють, наскільки динамічною та мінливою є наша планета, якщо дивитися на неї з космосу.
