Астероїдний удар 600 мільйонів років тому міг змінити клімат і викликати масове вимирання
Приблизно 600 мільйонів років тому Земля була домівкою для дивних, м’якотілих морських істот. Однак потужний удар астероїда, що впав на територію сучасної північної Австралії, міг знищити ці давні форми життя.
Давній світ таємничих істот
У період Едіакарію, близько 600 мільйонів років тому, Земля виглядала зовсім інакше. Щойно вийшовши з глобального зледеніння, суходіл залишався здебільшого безлюдним і пустельним. Водночас океани кишіли загадковими істотами, серед яких були червоподібні організми, спіральні утворення з незвичайною тристоронньою симетрією та високі, схожі на папороть, колонії.
Катастрофічний удар астероїда
Ці давні організми могли загинути внаслідок падіння астероїда, діаметр якого оцінюється в 200–400 метрів. Він врізався в поверхню Землі або мілководні океанічні води поблизу нинішнього гірського хребта Давенпорт у північній Австралії. Оригінальний кратер значною мірою стертий ерозією, але сліди зіткнення залишилися в складчастих осадових та вулканічних породах регіону.
3 лютого 2025 року супутник Landsat 8 зафіксував знімки ударного місця – структури Амелія-Крік. Астероїд вирив каное-подібну западину завширшки близько 1 км і завдовжки 5 км. Аналіз супутникових даних показав, що деформація геологічних шарів поширюється на 10 км на північ і південь від кратера, але майже не зачіпає схід і захід.
Геологічні підказки в породах
Характерні сліди удару астероїда також знайдені у кварцитових породах біля кратера. Геологи виявили рідкісні геологічні утворення – шокові конуси (shatter cones), які виникають виключно під впливом потужних ударних хвиль. Вони розташовані у вигляді півмісяця на південь від кратера, що підтверджує версію про дуже низький кут падіння астероїда.
Наслідки космічного зіткнення
Масштаби руйнувань після удару залишаються невизначеними, але відомо, що зіткнення під малим кутом спричиняють менші руйнування, ніж вертикальні удари. Через низьку траєкторію польоту астероїд довше рухався через атмосферу, поступово згораючи і, ймовірно, розпадаючись на менші фрагменти.
Найсильніші наслідки удару, ймовірно, були локальними, але геологи виявили докази інших, ще масштабніших зіткнень у період Едіакарію. Два великих удари могли спричинити глобальні зміни клімату та хімічного складу океанів, що, можливо, призвело до вимирання загадкової групи організмів – акритархів. За матеріалами NASA Earth Observatory.