Вчені повідомили про відкриття нового типу гігантського вірусу, який поводиться зовсім не так, як його «родичі». Ба більше, ця незвичайна форма життя може допомогти дослідникам краще зрозуміти, як на Землі колись з’явилися складні клітини та, зрештою, усе багатоклітинне життя.
Новий вірус отримав назву furtivovirus — від латинського слова furtivus, що означає «прихований» або «таємний». Так його назвали через те, що вченим було непросто виявити його серед зразків води, взятих із річки Інасегава в японському місті Камакура. Дослідження провели мікробіологи з Токійського університету науки.
Гігантські віруси давно викликають інтерес у науковців. На відміну від звичайних вірусів, вони мають дуже великі й складні геноми, через що іноді нагадують примітивні живі організми. Саме тому деякі вчені вважають, що вони можуть бути своєрідним «втраченим фрагментом» еволюції життя.
Як і інші віруси, furtivovirus проникає в клітини господаря та використовує їхні ресурси для розмноження. Але спосіб, у який він це робить, виявився абсолютно унікальним.
Дослідники пояснюють, що одні гігантські віруси розмножуються всередині ядра клітини, не руйнуючи його. Інші, навпаки, повністю руйнують оболонку ядра й використовують простір навколо нього. Новий вірус зайняв проміжну позицію між цими двома стратегіями.
Після зараження клітини furtivovirus частково руйнує ядро, а потім починає копіювати себе у залишках внутрішнього середовища ядра. Раніше подібного механізму у гігантських вірусів ніхто не спостерігав.
Саме ця особливість особливо зацікавила вчених. На їхню думку, furtivovirus може бути своєрідною «перехідною ланкою» між різними групами гігантських вірусів. Його геном також має незвичну структуру, яка не вписується у вже відомі класифікації. Через це дослідники навіть запропонували створити для нього окрему вірусну родину під назвою Manesviridae.
Науковці вважають, що це відкриття може бути важливим не лише для вірусології, а й для розуміння походження складного життя. Існує гіпотеза, що мільярди років тому саме стародавні гігантські віруси могли сприяти появі клітинного ядра — ключової структури, яка відрізняє складні організми від бактерій.
Ядро є своєрідним «центром управління» клітини. Саме воно дозволило еукаріотам — організмам із ядром — еволюціонувати у рослини, тварин і людей. Деякі вчені припускають, що віруси могли створити подібний механізм як спосіб захисту свого генетичного матеріалу.
Furtivovirus, за словами авторів дослідження, демонструє можливий еволюційний шлях між різними типами взаємодії вірусів із ядром клітини. Це ще не доводить гіпотезу остаточно, але додає нові аргументи на її користь.
Дослідники також зазначають, що гігантські віруси можуть набагато швидше змінюватися та пристосовуватися до нових умов, ніж вважалося раніше. Їхні геноми здатні збільшуватися або скорочуватися залежно від середовища та способу розмноження.
Відкриття furtivovirus стало ще одним нагадуванням про те, наскільки мало людство досі знає про світ вірусів. Імовірно, у природі існує ще безліч подібних форм життя, які можуть кардинально змінити наші уявлення про еволюцію та походження клітин.
Результати дослідження опубліковані в науковому журналі Journal of Virology.