Китайські вчені продовжують пожинати плоди першопрохідників, повідомляючи про нові відкриття, зроблені при вивченні зразків місячного ґрунту зі зворотного боку супутника. Перші у світі зразки із прихованого від земного спостерігача сторони Місяця доставив на Землю китайський зонд «Чан’є-6» у червні 2024 року. Перші дослідження показали розбіжності у складі порід із боку супутника, проте було знайдено й загальні риси, що свідчить нова робота.
Аналіз шляхом дистанційного зондування поверхні Місяця з її зворотному боці змусив вчених вважати, що вулканічна активність там припинилася досить давно — близько 4 млрд років тому. Молодші сліди вулканічної діяльності, датовані періодом до 2 млрд років тому, виявлені на видимому боці супутника. Доказами цього є доставлені на Землю зразки ґрунту радянськими, американськими і, зовсім недавно, китайськими місіями.
Рельєф та геологія видимої та зворотної сторін Місяця мають суттєві відмінності, і вчені прагнуть зрозуміти причини цього феномену. Передбачається, що відмінності можуть бути пов’язані з особливостями динаміки вулканічної активності. Вулкани на зворотному боці Місяця згасли на пару мільярдів років раніше, ніж на видимому боці, що, ймовірно, позначилося на складі порід та геології поверхні. Це також може вказувати на менший вміст радіоактивних матеріалів у мантії зворотної сторони, які генерували тепло та сприяли перенесенню енергії з надр до поверхні.
Зонд місії «Чан’є-6» взяв проби ґрунту з кратера Аполлона у басейні Південний полюс – Ейткен. Радіометричне датування ізотопного розпаду в базальтах показало, що вулканічна активність у місці посадки припинилася лише 2,8 млрд років тому, що стало несподіваним відкриттям для дослідників. Це свідчить про те, що вулканічна активність по обидва боки Місяця тривала приблизно однаковий час і не може пояснити відмінності в їхній геології. Проте дослідження зразків тільки розпочалося, і головні відкриття ще попереду.