Яри ​​Марса: як нахил осі та лід виліпили марсіанський ландшафт

Використовуючи симуляцію клімату, дослідники припускають, що марсіанські яри могли утворитися з талого водяного льоду в періоди великого нахилу осі, що пропонує новий погляд на формування та еволюцію марсіанських ярів.

Відповідно до симуляції минулого клімату Марса та нахилу осі Марса, яри, які спостерігаються на поверхні планети, могли бути сформовані таненням водяного льоду в періоди великого нахилу. Хоча ці яри нагадують висічені водою утворення на Землі, переважно існують на висотах, де поточний марсіанський клімат і атмосферні умови зазвичай не підтримують рідку воду.

Можливі процеси формування

Існують припущення, що ці яри утворилися через сублімацію льоду вуглекислого газу (CO2). Однак точний механізм цього залишається невизначеним, оскільки процес не має земного аналога, і процес не може повністю врахувати розподіл ярів на Марсі. Інша теорія стверджує, що менша кількість рідкої води могла створити яри за старих кліматичних умов, більш сприятливих для танення водяного льоду. Крім того, попередні дослідження вказують на те, що в періоди більшої нахиленості в історії Марса водяний лід міг накопичуватися в областях, які зараз мають яри.

Симуляція Insights

Щоб глибше дослідити потенційну роль рідкої води у формуванні цих ярів, Джеймс Діксон і його команда використали тривимірну модель глобальної циркуляції Марса. Ця модель мала на меті зобразити, як міг змінюватися клімат Марса, коли змінювався його нахил осі протягом останнього мільйона років.

Вони виявили, що під кутом нахилу 35° місця нинішніх ярів – районів, які сьогодні мають велику кількість водяного льоду поблизу поверхні та ймовірно мали десятки метрів більше за останні мільйони років – досягали тиску понад 612 паскалів, а температура поверхні льоду, ймовірно, перевищувала 273 Кельвін (температура танення водяного льоду). У результаті танучий лід міг залишатися рідким у періоди великого нахилу, вирізаючи яри у високогірних районах, де вони зараз знаходяться.

Новий сценарій еволюції Марсіанської Яри

Використовуючи ці ідеї, Діксон і його команда представляють новий сценарій формування та еволюції марсіанської балки. Їхня теорія поєднує процеси, що включають як рідку воду, так і сублімацію CO2.

Щоб дізнатися більше про це відкриття, перегляньте ярлики, які могли утворитися внаслідок недавніх періодів рідкої талої води. Джерело