Вчені зробили прорив у вивченні Сонця: нова камера, встановлена на телескопі Vacuum Tower Telescope (VTT) в обсерваторії Тейде на Тенеріфе, дозволила отримати унікальні знімки сонячної поверхні у надвисокій роздільній здатності. Ці зображення розкривають найдрібніші деталі активних зон Сонця, допомагаючи вченим краще зрозуміти його динаміку та магнітні процеси. Дослідження опубліковано у журналі Solar Physics.
Нова камера, розроблена Лейбницьким інститутом астрофізики у Потсдамі, вперше відновила повне поле зору телескопа VTT, який працює з 1988 року. Для створення одного зображення з роздільною здатністю 8K потрібно 100 знімків з короткою витримкою (8000 × 6000 пікселів), знятих зі швидкістю 25 кадрів на секунду. Це дозволяє усунути спотворення, викликані турбулентністю земної атмосфери, і досягти теоретичного дозволу до 100 км на поверхні Сонця.
Знімки показують області діаметром близько 200 000 км – це приблизно 1/7 діаметра Сонця. Для порівняння великі телескопи зазвичай охоплюють лише 75 000 км. Це дає вченим можливість вивчати великомасштабні структури, такі як рух плазми та групи сонячних плям. Сонячні плями та активні області – ключ до розуміння сонячної активності, що впливає на космічну погоду та навіть на Землю. Нова камера дозволяє не лише розглянути дрібні деталі, а й відстежувати зміни магнітного поля кожні 20 секунд. Це допомагає вивчати динаміку процесів, таких як сонячні спалахи.
“Щоб зрозуміти сонячну активність, важливо аналізувати як дрібні деталі, так і глобальні зміни за допомогою різних інструментів “, – сказав Рольф Шліхенмайєр, вчений з Інституту сонячної фізики.
Знімки, зроблені 24 травня 2024 року, показують сонячні плями і пори в активних регіонах NOAA 13685 і NOAA 13686. Зображення в G-діапазоні (довжина хвилі 430,7 нм) розкривають складну структуру магнітного поля, включаючи нерадіальну орієнтацію великі та безліч дрібних спалахів.
“Ми були вражені, наскільки чіткими виявилися перші знімки “, – ділиться Роберт Камлах, який проводив дослідження в рамках своєї докторської дисертації. Камера також показала, як сонячні плями вбудовані у супергрануляцію – великомасштабний конвективний візерунок на поверхні Сонця.