За допомогою рентгенівської обсерваторії Chandra астрономи з’ясували, що спричиняє регулярні потужні спалахи зорі AT 2016blu. Виявилося, що поруч із нею обертається невидимий раніше компактний об’єкт — чорна діра зоряної маси або нейтронна зоря. Він періодично захоплює речовину зорі, провокуючи яскраві спалахи.
AT 2016blu розташована в спіральній галактиці NGC 4559 приблизно за 30 мільйонів світлових років від Землі. Її маса щонайменше у 33 рази перевищує масу Сонця. Вона належить до класу блакитних світних змінних — гарячих масивних зір, яскравість яких може суттєво змінюватися. Особливість цього об’єкта полягає в тому, що його спалахи нагадують вибухи наднових. Однак зоря щоразу виживає, тому такі явища називають «імітаторами наднових».
Упродовж 2012–2026 років астрономи зафіксували щонайменше 27 спалахів видимого світла. Вони повторювалися приблизно кожні 113 днів. Дослідники припустили, що причиною може бути взаємодія зорі з компактним супутником на витягнутій орбіті.
Вирішальними стали спостереження Chandra у березні 2026 року. Під час спалаху рентгенівське випромінювання AT 2016blu виявилося щонайменше у 100 разів потужнішим, ніж на знімках обсерваторії за 2001–2002 роки, тобто до початку регулярних спалахів.
Науковці пояснюють це тим, що під час максимального зближення об’єктів супутник захоплює частину речовини, викинутої зорею. Газ формує навколо нього диск і рухається з величезною швидкістю, нагріваючись до температур, за яких починає інтенсивно випромінювати рентгенівські промені.
Це перше рентгенівське виявлення такого типу зорі, а також перший знайдений представник цього класу з компаньйоном у вигляді чорної діри або нейтронної зорі. Об’єкт також може належати до кандидатів у надяскраві рентгенівські джерела — рідкісних систем, природу яких астрономи досі не повністю розуміють.
Відкриття може допомогти пояснити зв’язок між такими джерелами та нестабільністю масивних зір перед вибухами наднових. Для спостереження за яскравістю AT 2016blu дослідники залучили наземні телескопи, професійні астрономічні проєкти та понад 30 аматорів. Коли на початку 2026 року вони зафіксували черговий спалах, команда змогла вчасно організувати цільові спостереження Chandra.