Нові моделі NASA свідчать, що карликова планета Церера, найбільший об’єкт у головному поясі астероїдів, у далекому минулому могла мати стійке джерело хімічної енергії – саме такого «палива», яке на Землі живить деякі мікроорганізми.
Хоча доказів існування життя на Церері немає, дослідження підкріплює гіпотезу, що цей світ діаметром близько 940 кілометрів створював умови, здатні підтримувати одноклітинні організми.
Водяні сліди від Dawn
Ключові підказки щодо минулого Церери надала місія Dawn, яка досліджувала планету з орбіти у 2015–2018 роках. Апарат зафіксував яскраві відблиски на поверхні, що виявилися соляними відкладеннями – вони залишилися після випаровування рідкої води з надр. Подальший аналіз у 2020 році вказав на існування підповерхневого резервуару розсолів, а також підтвердив наявність органічних сполук.
Хімічна енергія для мікробів
Нова робота додає до цієї картини ще одну ключову складову – енергетичний ресурс. Моделювання показало, що близько 2,5 мільярда років тому циркуляція води в надрах Церери могла переносити розчинені гази з ядра, зміненого під дією тепла та води. Джерелом нагрівання була радіогенна енергія, яка поступово згасала з часом.
Подібні процеси на Землі, де гарячі підземні води змішуються з океанами, створюють справжній «шведський стіл» для мікробів, насичуючи середовище молекулами водню, метану та сульфідів. За результатами моделювання, на Церері могла діяти аналогічна система.
Вікно придатності для життя
Вчені припускають, що найбільш сприятливий період для потенційної біосфери тривав між 2,5 та 4 мільярдами років тому. У цей час гідротермальні потоки були найактивнішими, забезпечуючи воду, органіку та енергію – три основні умови для життя. Згодом надра охололи, глобальний океан замерз, а залишки розсолів збереглися лише під поверхнею.
Нові горизонти досліджень
Сьогодні Церера – холодний світ, проте її історія нагадує, що навіть невеликі планети та астероїди можуть проходити через «життєздатні фази». Подібні процеси, ймовірно, відбувалися і на інших водоносних тілах Сонячної системи.
За словами авторів, Dawn заклав фундамент для подальших місій: майбутні дослідження зможуть перевірити, чи збігаються поверхневі відкладення солей та органіки з давніми каналами підйому багатих на хімічну енергію рідин.
Таким чином, Церера поповнила короткий список небесних тіл, де колись могли співіснувати вода, органіка та енергетичний ресурс – три головні критерії астробіології. Це відкриття розширює горизонти пошуку позаземного життя, нагадуючи, що навіть невеликі світи без припливного розігріву можуть залишатися хімічно активними. Їхня тиха й, на перший погляд, «мертва» поверхня здатна приховувати значно динамічніше минуле, ніж ми уявляли. Результати дослідження опубліковані у журналі Science Advances.