Ми звикли уявляти падіння метеорита як простий процес: космічний камінь влітає в атмосферу, спалахує і частково згорає. Але насправді його шлях до Землі набагато складніший.
Проаналізувавши 75 падінь метеоритів, зафіксованих на фото та відео, дослідники виявили сім окремих етапів, через які проходить космічний камінь перед тим, як опинитися на поверхні.
Спочатку камінь буквально плавиться
На великій висоті перед об’єктом виникає ударна хвиля. Повітря нагріває камінь до температури, за якої він починає світитися. У міру зниження атмосфера стає щільнішою, а яскравість метеора різко зростає.
Найцікавіше відбувається далі: основну втрату маси спричиняє не просто випаровування, як вважали раніше, а плавлення поверхні. Потік повітря буквально зриває розплавлені краплі з космічного тіла. За оцінками вчених, на певному етапі метеор може втратити таким способом до 40% початкової маси.
Потім космічний камінь починає розвалюватися
Приблизно на висоті 60 км об’єкт занурюється у значно щільніше повітря. Тиск зростає, у камені утворюються тріщини, і він починає розпадатися на фрагменти.
Саме фрагментація забезпечує найрізкіше уповільнення. У небі при цьому можуть виникати кілька яскравих спалахів, коли шматки відриваються від основного тіла.
Якщо задня частина метеорита ще залишається цілою, вона створює за собою область низького тиску. Менші уламки затягує в цей слід, тому вони можуть впасти на Землю досить вузькою смугою.
Фінальний вибух вирішує, що долетить до Землі
На шостому етапі руйнується і задня частина об’єкта. Фрагменти розлітаються, а останній яскравий спалах часто набуває червоного відтінку, оскільки метеор уже значно сповільнився. Після цього настає фінальна стадія: уламки продовжують плавитися й дробитися, поки не втратять достатньо швидкості, щоб перестати світитися. На поверхні тих, що вижили, формується характерна тонка оплавлена кірка.
Дослідження допомагає не лише зрозуміти, як народжуються метеорити. Ті самі процеси можуть відбуватися з набагато більшими астероїдами під час входження в атмосферу. Тож падіння невеликого космічного каменя може бути своєрідною «мініатюрною версією» того, що відбувається під час небезпечного повітряного вибуху астероїда.