Дослідники з Юліхського дослідницького центру представили гіпотезу про те, що міжзоряні об’єкти можуть відігравати ключову роль у процесі утворення планет навколо молодих зірок. Професорка Сюзанна Пфальцнер представила результати моделювання на спільному засіданні Наукового конгресу «Європланета» та Відділу планетології.
Згідно з новою теорією, міжзоряні тіла, викинуті з інших зоряних систем, захоплюються протопланетними дисками і слугують насінням для формування екзопланет. Ці об’єкти допомагають подолати бар’єр зростання, який виникає під час зіткнень частинок розміром з валун: замість злиття такі зіткнення зазвичай призводять до відскоку чи руйнування матеріалу.
Комп’ютерні моделі показують, що кожен протопланетний диск здатний захопити мільйони міжзоряних об’єктів. Особливо ефективно цей процес відбувається навколо масивних зірок, що пояснює закономірність — газові гіганти типу Юпітера частіше трапляються саме біля таких зірок.
Теорія пояснює феномен швидкого формування планет-гігантів. Протопланетні диски навколо масивних зірок існують близько двох мільйонів років, чого замало для стандартного процесу акреції. Міжзоряні об’єкти прискорюють планетоутворення завдяки значній масі.
Відкриття комети 3I/ATLAS у 2024 році підтверджує поширеність міжзоряних візитерів. Це третій підтверджений об’єкт такого типу після 1I/Оумуамуа та 2I/Борисова, що вказує на їхню більш часту присутність у космічному просторі, ніж передбачалося раніше.