Примарна «космічна кажаниха» — туманність, що світиться червоним від новонароджених зірок, — була зафіксована телескопом Європейської південної обсерваторії (ESO) у Чилі.
Якраз до Геловіну астрономи зробили дивовижне фото — у небі над обсерваторією Паранал з’явилася фігура, схожа на летючу мишу, що розправила крила серед зірок. Завдяки надзвичайно широкому полю зору телескоп оглядів VLT (VST) зафіксував величезну хмару міжзоряного газу й пилу, чий туманний силует разюче нагадує форму кажана, що летить.
Ця «космічна кажаниха» розташована приблизно за 10 000 світлових років від Землі, між сузір’ями Циркуля та Норми у південній півкулі неба. Туманність охоплює ділянку, що на небі дорівнює площі приблизно чотирьох повних Місяців. На знімку здається, ніби вона ширяє в бік яскравої світлої плями над собою, немов хижак, який готується до нападу.
Насправді ж ця загадкова структура є зоряним розплідником — величезною областю газу й пилу, де народжуються нові світила. Молоді зорі випромінюють потужне випромінювання, яке заряджає навколишній водень і змушує його світитися глибокими відтінками червоного. Темні ниткоподібні прожилки, що нагадують кістяк крил кажана, складаються з холоднішого й густішого матеріалу — частинки пилу в них поглинають зоряне світло, приховуючи те, що знаходиться позаду.
Основні частини туманності відповідають добре відомим зоряним регіонам південного неба: RCW 94 формує праве крило «кажана», а RCW 95 — центральне тіло. Решта структури ще не отримала офіційних назв, що лише підсилює її таємничу, майже потойбічну привабливість.
Цей вражаючий кадр став можливим завдяки телескопу VST, який керується Італійським національним інститутом астрофізики (INAF) та розташований на території обсерваторії Паранал у пустелі Атакама. Телескоп ідеально підходить для зйомки таких масштабних небесних структур. На ньому встановлена камера OmegaCAM із роздільною здатністю 268 мегапікселів, що дозволяє отримувати надзвичайно деталізовані ширококутні знімки нічного неба.
Щоб створити фінальне зображення, вчені об’єднали дані, зібрані через кілька світлофільтрів, кожен із яких фіксував різні довжини хвиль. Червоне сяйво, що окреслює більшу частину фігури кажана, було знято у видимому світлі в межах проєкту VST Photometric Hα Survey of the Southern Galactic Plane and Bulge (VPHAS+). Додаткові інфрачервоні спостереження, проведені за допомогою телескопа VISTA в межах огляду VISTA Variables in the Vía Láctea (VVV), дозволили побачити приховані деталі в найщільніших ділянках туманності.
Обидва ці каталоги доступні публічно, тож кожен охочий може зазирнути в ці захопливі космічні пейзажі. Придивіться уважніше — якщо вистачить сміливості — і дозвольте своїй уяві заблукати серед моторошної краси Всесвіту.