Вчені помітили стародавній «смайлик» на Марсі

Нещодавно опубліковані зображення Марса показують «смайлик» відкладення солі на поверхні Червоної планети. Пов’язане дослідження показує, що подібні відкладення, які залишилися від стародавніх озер, можуть бути гарним місцем для пошуку ознак колишнього життя на Марсі.

Нещодавно астрономи помітили дивовижне «усміхнене обличчя», яке сяяло з поверхні Марса, коли вони досліджували інопланетний ландшафт у рамках нового дослідження. Схожа на смайлик структура, яку можна побачити лише за певних умов, є залишком стародавнього озера, яке висохло мільярди років тому, і може містити ознаки колишнього життя на Червоній планеті.

Європейське космічне агентство (ESA) опублікувало зображення смайлика в дописі в Instagram 7 вересня. Усміхнена форма, яка складається з кільця стародавніх відкладень хлоридної солі з парою очей метеоритного кратера, була зроблена орбітальним апаратом ESA ExoMars Trace Gas Orbiter, який з 2016 року аналізує рівень метану та інших газів у тонкій атмосфері Марса.

Зазвичай такі відкладення неможливо відрізнити від решти поверхні Марса. Але при спостереженні за допомогою інфрачервоних камер, таких як камери ExoMars Orbiter, солі виглядають рожевими або фіолетовими.

Фотографія була зроблена в рамках дослідження, опублікованого 3 серпня в журналі Scientific Data, у якому дослідники створили перший надійний каталог відкладень хлоридної солі на Марсі, використовуючи зображення з орбітального апарату ExoMars. Загалом команда ідентифікувала 965 різних родовищ, розкиданих по всьому інопланетному світу, розміром від 1000 до 10 000 футів (300-3000 метрів) в ширину. Наразі незрозуміло, наскільки великий смайлик.

Ці родовища особливо важливі, оскільки вони «можуть забезпечити оптимальні умови для біологічної активності та збереження», що робить їх «основною ціллю для астробіологічних досліджень», пишуть дослідники в статті.

Марс колись був водним світом з озерами, річками та мілким океаном, схожим на земний. Але 
десь між 2-3 мільярдами років тому вода висохла після різких змін клімату. Ймовірно, це було викликано втратою магнітного поля Марса, що дозволило сонячному вітру поступово зішкребти більшу частину атмосфери планети і зрештою спричинило замерзання або випаровування більшості рідкої води в космос.

Солоні відкладення залишилися позаду, оскільки остання вода зникла з озер Марса в кінці «динамічного водного минулого» планети, пишуть дослідники. У деяких місцях залишки солі є єдиним доказом того, що там взагалі була вода, додали вони. Але ці відкладення також можуть мати велике значення для пошуку доказів стародавнього життя на Марсі.

Дослідники вважають, що коли озера Марса почали зменшуватися та зникати, вода, що залишилася, стала б дуже солоною, дозволяючи їй залишатися рідкою, незважаючи на низькі температури до мінус 40 градусів за Фаренгейтом (мінус 40 градусів за Цельсієм), згідно із заявою ESA.

Ці останні солоні калюжі «могли стати притулком» для мікробних екстремофілів, які, можливо, пережили трансформацію Марса, спричинивши накопичення їхніх останків у цих відкладеннях, коли вода остаточно висихала, пишуть дослідники в заяві. Якби це сталося, солі також могли б діяти як консервант — потенційно зберегти докази цих вимерлих форм життя недоторканими протягом мільярдів років.

Нещодавні значні відкриття також натякають на те, що зараз на Марсі набагато більше води, ніж ми спочатку думали, що відродило надії знайти живих мікробів-марсіан на Червоній планеті в майбутньому. У червні астрономи оголосили про виявлення «щонайменше 150 000 тонн» водяного інею на вершинах деяких з найвищих вулканів Марса. А в серпні вчені виявили, що під поверхнею Червоної планети може ховатися величезний прихований океан — з достатньою кількістю води, щоб покрити планету 1 милю (1,6 км) води.