Close Menu
Український телекомунікаційний портал
    Facebook X (Twitter) Instagram Threads LinkedIn Telegram RSS
    Український телекомунікаційний портал
    • Новини
    • Мобільна техніка
    • Технології
    • ПЗ
    • Наука
    • Транспорт
    • Дім
    • Обладнання
    • Здоров’я
    Facebook X (Twitter) YouTube Telegram Threads LinkedIn RSS Bluesky
    Український телекомунікаційний портал
    Home»Новини»Космос»Вчені назвали найбезпечніше місце для місячної бази
    Космос

    Вчені назвали найбезпечніше місце для місячної бази

    ВолодимирBy Володимир17.11.2025Коментарів немає3 Mins Read
    Facebook Twitter Email Telegram Copy Link
    Вчені назвали найбезпечніше місце для місячної бази

    Розрахунки показують, що на місячну базу щодня падатимуть десятки мікрометеороїдів, і навіть найдрібніші з них здатні пошкодити модуль та створити загрозу для астронавтів. Проте для цієї проблеми є перевірене рішення — так званий щит Віппла.

    Одним із найперспективніших місць для майбутньої висадки на Місяці екіпажу «Артеміди III» та спорудження надалі постійної місячної бази NASA вважає район 79-кілометрового кратера Нобіле. Він розташований приблизно за 150–200 кілометрів від Південного полюса Місяця. Інші потенційні локації бази також перебувають у місячній «мерзлоті».

    Полярні регіони природного супутника Землі зацікавили космічні держави після виявлення багатих покладів водяного льоду. Воду на Місяці планують використовувати для розщеплення на водень і кисень, а отже — одночасного отримання ракетного палива та окислювача.

    Астрофізики та інженери з Колумбійського університету (США) нещодавно наголосили, що Південний полюс Місяця — вдалий вибір для постійної станції ще з одного погляду. У своїй статті, опублікованій на arXiv.org, вони розповіли про кількість мікрометеороїдів, що падатимуть на майбутню місячну базу — небесних тіл розмірами до кількох сантиметрів і масою не більше приблизно 10 грамів.

    На перший погляд, такий «щебінь» не здається небезпечним, але насправді він летить на величезних швидкостях. Тому падіння навіть піщинки товщиною з людське волосся там уже потенційно небезпечне, а більший камінь може пробити корпус житлового модуля або скафандр.

    Вчені змоделювали таке бомбардування для умовної 100-метрової конструкції й «розташовували» її в тисячі різних точок на місячній поверхні. З’ясувалося, що база зазнаватиме 15–23 тисячі мікрометеороїдних ударів щорічно. При цьому найменше небесних тіл падає саме біля полюсів.

    Це пов’язано з обертанням Місяця навколо своєї осі: протягом 27 днів його повного оберту в небі над полюсом кружляє одна й та сама обмежена кількість зірок, а на екваторі за цей час спостерігач побачив би всю небесну сферу. Тому виходить, що на місячний екватор, низькі та середні широти метеороїди летять з усіх можливих напрямків, а на полюси — із порівняно невеликої ділянки неба.

    Оскільки базу збираються будувати на певній відстані від полюса, варто врахувати ще один фактор: чи розташована вона на видимому боці Місяця, чи на зворотному. Як пишуть дослідники, розташуватися на зворотному було б краще: гравітація Землі змушує більше метеороїдів летіти до видимого боку. Водночас для постійного зв’язку із Землею доцільніше перебувати там, звідки Землю видно.

    Дослідники запевнили, що у будь-якому разі вирішення проблеми мікрометеороїдів на Місяці існує: його запропонував ще 1947 року американський астроном Фред Лоуренс Віппл. Він винайшов для космічних кораблів захисний екран незвичайної конструкції: дві стінки, між якими або порожнеча, або легкий матеріал. Цей принцип активно використовується у космонавтиці. На модулях Міжнародної космічної станції встановлено такі щити більш ніж сотні різних конфігурацій.

    Першим удар приймає верхня, порівняно тонка стінка. Мікрометеороїд пробиває її, але водночас і сам руйнується на численні дрібніші уламки. Далі ці уламки потрапляють у порожнечу або у заповнений матеріалом проміжок і поширюються там уже своєрідною хмарою. Завдяки цьому на момент досягнення нижньої, товстішої стінки це скупчення втрачає значну частину своєї початкової сили удару і стає набагато менш небезпечним.

    За розрахунками, пробити щит Віппла на Місяці може лише частка масою від 0,069 грама. Тим більше, що 99,9997% усіх мікрометеороїдів, які там падають, легші. Небесне тіло, здатне подолати цей захист, за прогнозами, падатиме на місячну базу орієнтовно раз на 42 роки.

    Читайте також

    Вчені знайшли систему, яка демонструє майбутнє Сонця та його планет

    18.11.2026

    На Марсі виявили незвичайні поклади сірки віком до 3 мільярдів років

    16.11.2026

    NASA оголосила конкурс на $1 млн: студентам пропонують спроєктувати базу на Місяці

    16.11.2026

    Останні

    Вчені з’ясували, як вирощувати картоплю в місячному ґрунті

    19.11.2026

    Apple може відкласти випуск базового iPhone 18

    19.11.2026

    Samsung готує функцію, яка назавжди знищуватиме видалені дані

    19.11.2026

    Apple може повернути титанову рамку в iPhone 20 Pro

    19.11.2026
    Facebook X (Twitter) YouTube Telegram RSS
    • Контакти/Contacts
    • Про нас
    • Редакційна політика
    © 2026 Portaltele.com.ua. Усі права захищено. Копіювання матеріалів дозволено лише з активним гіперпосиланням на джерело.

    Type above and press Enter to search. Press Esc to cancel.