У Сонячній системі виявлено «примарне сяйво» невідомого походження

Детальний аналіз більш ніж 200 тис. архівних знімків з телескопа «Хаббл» показав, що в поясі планет нашої системи є фонове світіння невідомого походження. Область «примарного сяйва» поширюється до 5 млрд км від Сонця. Це як якщо в кімнаті вимкнути світло, а стіни, підлога та стеля продовжували б світитися. Суворого пояснення цього феномену вчених поки немає. Одне з них — це «пилять» комети.

Неймовірна чутливість космічної обсерваторії «Хаббл» до видимого спектра дозволяє вловлювати дуже слабкі фотони. Досі астрономи фільтрували будь-які фонові джерела фотонів, прагнучи зібрати більше інформації про об’єкти, що спостерігаються. Але деякі з них замислилися: а що якщо викинути з зображень «Хаббла» зірки, комети, планети та інше розсіяне світло від малих та великих астероїдів у Сонячній системі? Так народилася програма SKYSURF з оцінки фонового свічення в нашій системі.

Аналіз допоміг зробити відкриття — до сфери радіусом приблизно 4,8 млрд км небо саме собою рівномірно світиться з інтенсивністю, сумарно приблизно рівної силі світіння десяти світлячків. Тим самим у Сонячній системі є якась структура, яка випромінює, але швидше розсіює світло від Сонця. І йдеться саме про структуру, оскільки цей об’єкт чи хмара світиться рівномірно у всіх напрямках.

Можна припустити, що світіння міжпланетного простору всередині системи викликає розпад комет на пил та гази. Але у цьому було зроблено ще одне відкриття. Зонд NASA «Нові горизонти» (New Horizons) провів вимір фонового свічення в нашій системі далеко за планетами й поясом астероїдів, а саме на віддаленні від 6,4 до 8 млрд км від Сонця і також виявив слабке фонове свічення, природу якого вчені поки не можуть довести.

Поки що астрономи сходяться на тому, що природа внутрішнього фонового свічення і зовнішнього може відрізнятися. Як справи насправді, ще належить з’ясувати. Програма SKYSURF лише позначила проблему, а вирішувати її доведеться у нових експериментах.