Документи Федерального управління цивільної авіації США (FAA) надали нові подробиці про проєкт SpaceX із розробки та випробування апаратів для входу в атмосферу, які можуть використовуватися для підтримки програм космічного виробництва.
FAA 15 травня опублікувало екологічну оцінку тестових польотів Starfall — безпілотного апарата для повернення з орбіти. Водночас регулятор видав офіційне рішення, яким схвалив ці випробування, дійшовши висновку, що вони не матимуть суттєвого впливу на довкілля. Відомство не оприлюднювало деталі до розсилки “FAA Space Update” 29 травня.
Документи містять нову інформацію про Starfall, про який SpaceX публічно майже не згадувала. Раніше Bloomberg повідомляв про цей проєкт ще в липні минулого року, описуючи його як програму космічного виробництва, де капсули виконують дослідження в умовах мікрогравітації, а потім повертаються на Землю.
У матеріалах FAA Starfall описується як система, що може працювати як для космічного виробництва, так і для точкової доставки вантажів. Капсули можуть стати своєрідним «наступником із широким розповсюдженням» Міжнародної космічної станції, підтримуючи «самодостатню виробничу економіку в космосі», йдеться в документах.
«Мета пропозиції SpaceX полягає у тому, щоб:
- – забезпечити швидку точкову доставку критично важливих вантажів через космос
- – створити самодостатній комерційний ринок космічного виробництва, надаючи доступ до мікрогравітації та вакууму, можливість тривалого перебування на орбіті та безпечне повернення з орбіти як масштабовану послугу», — зазначається в рішенні регулятора.
FAA схвалило два тестові входження капсул Starfall в атмосферу з приводненням у Тихому океані приблизно за 1300 кілометрів від узбережжя Каліфорнії та Мексики. Капсули запускатимуться ракетою Falcon 9 або Starship, виходитимуть на орбіту перед поверненням або виконуватимуть суборбітальну траєкторію до зони посадки.
Капсули мають дископодібну форму: 0,75 м заввишки та 3,1 м у діаметрі у верхній частині. Вони оснащені холодногазовими двигунами для орієнтації, але не мають повноцінної рушійної системи й не здатні самостійно сходити з орбіти.
Конструкція складається з двох частин — верхньої плити та теплозахисного щита. Верхня плита виконана з алюмінієвої структури з частковим покриттям тепловим захистом і важить близько 1400 кг. Теплозахисний щит виготовлений із вуглепластикової конструкції з термозахисним покриттям і містить балони з азотом для роботи систем орієнтації; його маса становить приблизно 700 кг.
Повернення апарата планується з використанням основного парашута, а також пілотного й гальмівного. Перед приводненням теплозахисний щит відокремлюватиметься. FAA зазначає, що SpaceX планує піднімати всі елементи апарата після посадки за допомогою кораблів.
У документах не вказано точних дат запусків і не передбачено дозволів на місії після двох тестових польотів. Водночас вони чітко показують, що SpaceX розглядає Starfall як прототип для масового виробництва.
Як зазначається в матеріалі, підготовленому підрядником KBR щодо ударних хвиль від входження апаратів в атмосферу, SpaceX планує створити серійний апарат для точної доставки вантажів із космосу на різні точки Землі. Також він зможе запускатися як на Falcon 9, так і на Starship. За даними документа, Starfall здатний перевозити до 1000 кг корисного вантажу в об’ємі 2,5 × 1,5 × 0,5 м.
У перспективі Starfall може створити конкуренцію компаніям, які використовують ракети SpaceX для запусків. Серед них — Varda Space Industries, яка вже здійснила кілька місій із мікрогравітаційними експериментами та посадками капсул у штаті Юта та в Австралії.
Компанія Inversion запустила свій перший апарат Ray у 2025 році на місії SpaceX, але технічні проблеми завадили йому успішно повернутися. Європейська Atmos Space Cargo також протестувала свій перший апарат у межах місії SpaceX і планує подальші запуски. Подібні проєкти розвивають і інші стартапи — Catalyx Space, Lux Aeterna та Reditus Space, які працюють над багаторазовими апаратами для повернення з космосу, переважно використовуючи ракети SpaceX для запусків.