Британська компанія Pulsar Fusion уклала угоду з американською компанією Princeton Satellite Systems з метою створення термоядерного ракетного двигуна та ракети, здатної долетіти до Марса за 30 днів. Головним інструментом у роботі стане штучний інтелект, який вивчатиме фізику плазми у двигуні та допоможе оптимізувати його конструкцію.
Pulsar Fusion розробляє ракетний двигун на паливі із відходів пластику. Але основною метою собі компанія поставила створення термоядерного ракетного двигуна. Разом з Princeton Satellite Systems британці будуть займатися удосконаленням американських розробок, вони аналізуватимуть фізику плазми в установці Princeton field-reversed configuration версії 2 (PFRC-2).
Установка PFRC запропонована на початку нульових років у Прінстонській лабораторії фізики плазми. Вона реалізує ідею зворотної конфігурації. Термоядерна плазма високого тиску утримується всередині двигуна за допомогою магнітної пастки, а холодне паливо у вигляді тієї ж плазми (іонів та електронів) обтікає гаряче ядро та насичується його енергією, після чого виривається з величезною швидкістю через електромагнітні дюзи.
Компанія Princeton Satellite Systems за 20 років освоїла низку державних грантів, включаючи фінансування NASA. У перспективі намічено створення установок PFRC-3 та PFRC-4. Остання має отримати реакцію синтезу, після чого буде запущено процес створення льотного прототипу.
Термоядерний двигун, що розробляється компаніями, розмірами з мікроавтобус зможе розганяти космічний корабель до 223,5 км/с. З такою швидкістю до Марса можна дістатися приблизно через три доби, під час його максимального зближення з Землею, або до Титана (супутник Сатурна) за два місяці. Однак це максимальна швидкість, і до того ж потрібен час на розгін та гальмування.
Термоядерна установка також зможе генерувати електрику для бортових систем, а робоче паливо можна брати у космосі із пилу чи газу. Для запуску та підтримки термоядерної реакції у двигуні знадобляться невеликі обсяги гелію-3 та дейтерію, які не займуть багато місця. Джерело