Нас завжди хвилювало питання: чи ми самі у Всесвіті? Протягом десятиліть астрономи припускали, що розумне життя має бути поширеним — адже галактика містить мільярди зірок і планет. Але нове дослідження астрофізиків з Гарвардського університету пропонує несподівану відповідь: можливо, людство — одне з перших розумних створінь у космосі.
Згідно з моделлю, розробленою командою під керівництвом професора Абрахама Леба, Всесвіт ще не досяг свого піку життєвого потенціалу. Більшість планет, на яких може зародитися життя, ще навіть не утворилися. «Ми живемо на початку космічної ери, — пояснює Леб. — Якщо вважати, що життя потребує стабільних умов і багатих на метали зірок, то основна хвиля розумного життя з’явиться не раніше, ніж через трильйони років».
Дослідники спиралися на моделі еволюції зірок і хімічного складу галактик. Молоді зорі, подібні до Сонця, виникають постійно, а планети з достатньою кількістю елементів для формування біосфери — лише починають накопичуватися. Це означає, що Земля могла стати унікальним «раннім експериментом природи» у створенні розуму.
Водночас інші вчені вказують, що така перспектива пояснює мовчання космосу — феномен, відомий як парадокс Фермі. Якщо ми справді серед перших, то ймовірно, інші цивілізації просто ще не з’явилися. «Ми не бачимо інопланетних сигналів не тому, що вони нас ігнорують, — а тому, що їх ще просто немає», — додає астрофізик Кеті Мак.
Це відкриття змінює філософський контекст існування людства. Якщо ми — перші розумні істоти у Всесвіті, то наша роль значно більша, ніж ми уявляли. Від того, як ми ставимося до власної планети, технологій і майбутнього, може залежати доля не лише Землі, а й усіх майбутніх цивілізацій, які ще народяться у глибинах космосу.
Професор Леб підсумовує: «Ми можемо бути не результатом нескінченного ряду спроб, а самою першою главою великої історії життя у Всесвіті».