Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS пройшов точку максимального зближення із Сонцем (перигелій) і, всупереч деяким прогнозам, не зруйнувався. Цей факт викликав нову хвилю дискусій у науковій спільноті щодо походження та складу об’єкта.
Дані, отримані 11 листопада 2025 року за допомогою Північного оптичного телескопа на Канарських островах, підтвердили, що 3I/ATLAS продовжує існувати як цілісне тіло без ознак розпаду. На основі цих спостережень гарвардський учений Аві Лоеб поставив під сумнів природну кометну природу об’єкта. Він звернув увагу на невідповідність між оціненими розмірами ядра та потужністю джетів, що простягаються на мільйон кілометрів.
За його розрахунками, для підтримання таких викидів за рахунок сонячної енергії знадобилася б поверхня площею понад 1600 квадратних кілометрів — значно більше, ніж реальні розміри ядра комети.
Оскільки об’єкт не розпався на фрагменти, які могли б забезпечити таку площу, Лоеб припустив, що джети можуть бути результатом роботи технологічних двигунів. Він також наголосив на наявності антихвоста, спрямованого у бік Сонця, що є нетиповим для комет.
Інші експерти, зокрема професор астрономії Дерріл Селігман, вважають поведінку 3I/ATLAS цілком природною. За його розрахунками, заснованими на приблизному діаметрі ядра (близько 1 км), час, необхідний для розкручування комети до швидкостей, що призводять до руйнування, становить понад сто років. Тож збереження цілісності під час проходження перигелію було передбачуваним.
Додаткові відомості, що підтверджують кометну природу об’єкта, було отримано 24 жовтня за допомогою радіотелескопа MeerKAT у ПАР. Вперше вдалося зафіксувати радіосигнал від 3I/ATLAS із лініями поглинання гідроксильними радикалами. Ці частинки утворюються під час розпаду водяної пари під впливом сонячного світла, що вказує на втрату води — типову ознаку кометної активності. Джерело