Китайські дослідники розробили компактний орбітальний пусковий пристрій для захоплення космічного сміття, який, за оцінками експертів, може мати й приховане військове призначення. Новинка описана у рецензованому науковому журналі Acta Aeronautica et Astronautica Sinica й використовує закриту газову систему з поглинанням енергії для безшумного запуску капсули з сіткою в бік цілей на орбіті.
На відміну від традиційних гармат, конструкція не створює диму, спалахів чи сильних вібрацій, що дозволяє працювати з високою точністю без ризику дестабілізувати космічний апарат-носій. Розробкою займалася група аерокосмічних інженерів із Нанкіна, Шанхаю та Шеньяна під керівництвом доцента Нанкінського університету науки та технологій Юе Шуая.
Принцип роботи передбачає використання невеликого заряду пороху, який утворює високий тиск газу й штовхає поршень уперед. При досягненні заданого рівня тиску руйнується слабка ділянка механізму, звільняючи снаряд. Спеціальне кільце під кутом 35 градусів поглинає більшу частину віддачі, згинаючись усередину подібно до пелюсток квітки, що зменшує пікове зусилля на понад 9% у порівнянні з кільцем у 20 градусів. Завдяки цьому ствол зміщується лише на 3,45 міліметра, а герметична кришка утримує гази, запобігаючи забрудненню космічного середовища.
За словами авторів, саме кут деформації став ключем до максимального поглинання енергії. Результатом стала система, що уникає вібрацій, спалахів і утворення уламків, які можуть пошкодити чутливі прилади супутників чи вивести з ладу їхнє енергопостачання.
Офіційно пускова установка призначена для боротьби з космічним сміттям — від неактивних супутників до відпрацьованих ступенів ракет, які становлять загрозу для діючих апаратів. Капсула з сіткою охоплює та фіксує об’єкт, після чого його траєкторія коригується для входу в атмосферу, де він згорає.
Пристрій компактний, не потребує зовнішнього живлення й може серійно виготовлятися на звичайних заводах. На відміну від електромагнітних рейлганів із громіздкими джерелами енергії та складними системами охолодження, пороховий варіант дешевший, надійніший і простіший у довгостроковій експлуатації на орбіті.
Попри відсутність у публікації згадок про військове застосування, аналітики вказують, що технологія легко може перетворитися на засіб виведення з ладу ворожих супутників розвідки чи зв’язку. Атака відбуватиметься без вибуху та видимих ознак, а апарат зовні виглядатиме так, ніби зламався сам.
Інтерес до подібних розробок зростає на тлі посилення геополітичної конкуренції в космосі. Договір про космос 1967 року забороняє розміщення ядерної зброї на орбіті та передбачає мирне використання небесних тіл, але прямо не забороняє звичайні кінетичні системи.
Чи перебуває ця установка в експлуатації, невідомо. У профілі Юе Шуая зазначено, що він є фахівцем із космічних озброєнь, має два корисні навантаження на орбіті та планує запуск нових. Проєкт підтверджує, що Китай продовжує активно інвестувати у космічні технології подвійного призначення — і для очищення орбіти, і для потенційного ведення «тихої» війни в космосі.