Астрономи представили результати досліджень, які ставлять під сумнів наше розуміння великомасштабної структури Всесвіту. Нові вимірювання вказують на те, що Сонячна система може перебувати всередині гігантської «космічної порожнечі» — області, де щільність матерії значно нижча, ніж у середньому по космосу.
Ця ідея може звучати фантастично, проте вона має серйозні наукові підстави. Всесвіт не є однорідним: він складається з філаментів галактик, що формують своєрідну «космічну павутину», а між ними існують обширні порожні зони. Якщо наша Галактика дійсно розташована в такій ділянці, це може пояснити деякі розбіжності у вимірюваннях швидкості розширення Всесвіту, відомої як стала Габбла.
Вже кілька років астрономи стикаються з «кризою космології»: різні методи вимірювання дають несумісні значення цієї сталої. Якщо ж ми живемо у відносно порожній області, то локальні спостереження можуть спотворювати картину, створюючи ілюзію швидшого розширення, ніж воно відбувається насправді в глобальному масштабі.
Хоча гіпотеза про «космічну порожнечу» не є остаточно доведеною, вона відкриває нові шляхи для пояснення фундаментальних суперечностей у сучасній космології. Подальші спостереження за далекими галактиками та розподілом темної матерії допоможуть уточнити, чи дійсно ми мешкаємо у своєрідному «космічному оазисі», оточеному значно щільнішими структурами.
Якщо ця гіпотеза підтвердиться, вона змусить переглянути не лише наші уявлення про будову Всесвіту, а й самі методи вимірювання його параметрів. І тоді людство опиниться перед фактом: наше місце у космосі виявилося ще більш унікальним, ніж ми могли собі уявити.