Астрономи виявили докази того, що наше Сонце могло народитися зовсім в іншій частині Галактики, а потім переміститися на нинішню орбіту. Нове дослідження показує, що приблизно 4–6 мільярдів років тому велика група зірок одночасно мігрувала назовні крізь Milky Way. Імовірно, серед них було й наше світило — Sun.
Підказку дали «двійники» Сонця
Ключ до відкриття — так звані «сонячні близнюки». Це зорі, які дуже схожі на Сонце за температурою, хімічним складом і масою. Команда астрономів під керівництвом дослідників з Tokyo Metropolitan University проаналізувала тисячі таких зірок у радіусі приблизно 1000 світлових років від Землі.
Для цього вчені використали дані космічної місії Gaia, яка протягом багатьох років створює надточну карту Галактики. За час роботи апарат зафіксував понад три трильйони спостережень майже двох мільярдів космічних об’єктів.
Коли дослідники визначили вік великої кількості «сонячних близнюків», вони помітили дивну закономірність: надто багато зірок мають приблизно той самий вік, що й Сонце — близько 4,6 мільярда років.
Ймовірна велика міграція
Зазвичай зорі в галактиці формуються у різні періоди, тому їхній вік має розподілятися більш рівномірно. Але отримані дані показали своєрідний «пік» — групу зірок одного віку.
Це наштовхнуло астрономів на думку, що всі вони могли з’явитися приблизно в одній області внутрішньої частини галактики, а згодом разом перемістилися на більшу відстань від центру.
Ймовірною причиною такого руху могла стати еволюція структури Milky Way. У центрі Галактики знаходиться велике видовжене скупчення зірок — так званий галактичний бар. Його гравітаційний вплив здатний змінювати орбіти зірок і буквально «перемішувати» їх у масштабах сотень тисяч світлових років.
Чому це могло бути важливо для життя
Якщо Сонце дійсно перемістилося з внутрішніх областей Галактики, це могло мати велике значення для майбутнього нашої планети. У центральних регіонах галактик частіше відбуваються вибухи наднових, гравітаційні зіткнення та інші небезпечні події.
Нинішнє розташування Сонячної системи — приблизно 26 тисяч світлових років від центру Галактики — вважається більш спокійною зоною. Деякі астрономи навіть називають її частиною галактичної придатної для життя області, де планетні системи можуть існувати стабільніше.
Перевірка гіпотези
Щоб переконатися, що результати не є статистичною помилкою, дослідники створили десятки тисяч комп’ютерних моделей «штучних» зірок і перевірили, чи правильно їхній метод визначає вік. Коли вони застосували той самий підхід до даних про Сонце, результат знову показав вік близько 4,5–4,6 мільярда років, що добре узгоджується з відомими оцінками.
Що буде далі
Тепер астрономи мають великий каталог зірок, які дуже схожі на Сонце. Наступний крок — детально вивчити їхній хімічний склад і орбіти, щоб зрозуміти де саме у Галактиці народилося наше світило.
Якщо майбутні дослідження підтвердять цю ідею, історія Сонячної системи виявиться значно масштабнішою, ніж вважалося раніше. Вона буде не просто історією однієї зірки, а частиною великого галактичного переселення, яке відбулося мільярди років тому.
Дослідження опубліковане в журналі Astronomy & Astrophysics.