Людина не вирушає у космос сама. Разом з астронавтами на інші світи неминуче потрапляють мікроорганізми, що живуть на шкірі, одязі та обладнанні. Нове дослідження NASA показало, що деякі з них потенційно здатні пережити суворі умови поблизу південного полюса Місяця.
Це відкриття важливе не лише з погляду безпеки майбутніх експедицій. Воно може ускладнити пошук незайманих зразків місячного ґрунту та хімічних слідів, які ще не зазнали впливу людини. Дослідження були опубліковані у журналі Science Advances.
На Місяці є місця, де мікроби можуть вижити
Дослідники змоделювали умови в кількох районах поблизу південного полюса Місяця, зокрема на Nobile Rim, Connecting Ridge та De Gerlache Rim. Для цього вони використали дані орбітального апарата Lunar Reconnaissance Orbiter про рельєф і температуру поверхні.
Особливість полярних районів полягає в тому, що Сонце там завжди залишається дуже низько над горизонтом. Навіть невеликий виступ рельєфу може повністю перекрити його світло.
У результаті навколо кратерів формуються ділянки постійної або тривалої тіні. Деякі з них можуть мати розмір кількох квадратних кілометрів, а інші — бути не більшими за слід від черевика астронавта. Саме такі холодні й захищені місця можуть стати своєрідними укриттями для мікроорганізмів.
Перевіряли стійкі організми
Учені проаналізували дані про п’ять мікроорганізмів, серед яких Aspergillus niger, Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus та Deinococcus radiodurans. Частина з них уже була пов’язана з космічними польотами або людським середовищем.
Особливу увагу привернув Aspergillus niger — грибок, який може траплятися у вологих приміщеннях та системах вентиляції. Астронавти вже знаходили його на борту Міжнародної космічної станції.
Дослідники з’ясували, що за певних умов він потенційно може витримувати навіть обмежене ультрафіолетове опромінення. Це робить його одним із найстійкіших кандидатів на виживання в місячному середовищі.
Втім, важливе уточнення: вижити не означає розмножуватися. У дослідженні під виживанням мається на увазі здатність організму залишатися живим щонайменше протягом однієї земної доби. Даних про можливість повноцінного росту мікробів на Місяці немає.
Чому це проблема для науки
Місяць здається безлюдним і стерильним, тому його поверхню можна використовувати як своєрідний природний архів. Науковці хочуть досліджувати стародавню хімію місячного ґрунту та матеріали, які збереглися там практично без змін.
Постійна присутність людей може порушити цю картину. Мікроорганізми, частинки шкіри та інші біологічні матеріали здатні потрапляти у навколишнє середовище навіть за дуже суворих заходів захисту.
Особливо важливо це для майбутніх місій на Марс. Якщо вчені колись знайдуть там органічні речовини або потенційні ознаки життя, їм потрібно буде чітко розуміти, чи були вони на планеті до прибуття людей. Тому місячні місії можуть стати не лише етапом освоєння супутника Землі, а й своєрідним випробуванням систем планетарного захисту.
Місяць стає лабораторією
На думку дослідників, потенційні «безпечні ніші» для мікробів варто враховувати вже під час планування майбутніх експедицій. Водночас ці райони можуть бути цікавими і з наукового погляду: вони дозволяють перевірити межі виживання земного життя в умовах, які важко повністю відтворити на Землі.
Поки немає доказів, що мікроорганізми здатні колонізувати Місяць. Відсутність атмосфери, рідкої води та придатних для активного метаболізму умов робить розмноження надзвичайно малоймовірним.
Проте саме можливість тривалого виживання навіть у стані спокою вже змінює уявлення про стерильність місячного середовища. Чим активніше люди освоюватимуть Місяць, тим важливішим ставатиме питання: що саме ми залишимо після себе — і як це вплине на майбутні дослідження інших світів?