Магнітне поле Землі — це невидимий захисний щит, який оберігає все живе від космічного випромінювання та заряджених частинок сонячного вітру. Але нещодавно вчені NASA повідомили про тривожну тенденцію: у південній півкулі планети спостерігається гігантська магнітна аномалія, яка поступово зростає. Це явище викликає чимало запитань щодо стабільності магнітного поля та можливих наслідків для супутників, авіації і навіть технологій на Землі.
Що таке магнітна аномалія і де вона виникла?
Мова йде про так звану Південно-Атлантичну аномалію (ПАА) — регіон, розташований між Південною Америкою та південною частиною Атлантичного океану, де магнітне поле Землі значно слабше, ніж у інших зонах планети. NASA вже понад 20 років фіксує зростання та розширення цієї зони, і останні супутникові дані показують, що вона продовжує змінюватися і ставати дедалі нестабільнішою.
Чому це турбує науковців?
Магнітне поле захищає нас від сонячного випромінювання, космічних променів і радіаційних бур. У регіонах, де воно слабке, як у ПАА, ці частинки проникають глибше в атмосферу, що створює ризики для:
- Супутників та космічних апаратів, які проходять через цю зону. Вони можуть отримувати дозу радіації, що виводить із ладу чутливу електроніку.
- Міжнародної космічної станції (МКС), яка періодично проходить через ПАА — космонавти в ці моменти перебувають у зоні підвищеного ризику.
- Авіації на великій висоті, особливо в полярних і трансатлантичних маршрутах.
- Систем навігації та зв’язку, які залежать від стабільного магнітного фону.
Що показують спостереження NASA?
Використовуючи дані супутників, таких як Swarm (ESA), ICON (NASA) та інших орбітальних місій, вчені виявили, що:
- Південно-Атлантична аномалія не лише зростає, але й “роздвоюється” — тобто формує два окремі осередки ослабленого поля.
- Інтенсивність поля в зоні ПАА знизилася більш ніж на 8% за останні 50 років.
- Вектор руху магнітного поля зміщується в бік Східної Африки, що може свідчити про тектонічні зміни у зовнішньому ядрі планети.
Чи це ознака глобального зсуву полюсів?
Одне з найобговорюваніших питань у науковому середовищі — чи не є ПАА передвісником інверсії магнітних полюсів, тобто зміни місцями Північного та Південного магнітного полюса. Такі інверсії вже відбувалися в історії Землі — в середньому кожні 200–300 тисяч років. Востаннє це сталося близько 780 000 років тому.
Однак, хоча зростання аномалії і може бути пов’язане з глибокими процесами в ядрі Землі, наразі немає доказів, що інверсія відбудеться найближчим часом. Більшість учених наголошують: подібні зміни тривають тисячоліттями.
Що робить NASA?
NASA продовжує активно моніторити аномалію та співпрацює з іншими науковими агентствами по всьому світу. Вживаються заходи для:
- оновлення траєкторій супутників, щоб зменшити їхнє перебування в зоні ПАА;
- створення захисних систем для космічної електроніки;
- удосконалення моделей магнітного поля для прогнозування змін.
Висновок: тривожне, але не катастрофічне явище
Південно-Атлантична магнітна аномалія — це реальний науковий факт, який вимагає постійного моніторингу. Вона є нагадуванням про те, що наша планета — жива система, яка змінюється зсередини. Хоча загроз для життя людей наразі немає, виклики для технологій і космічних систем стають дедалі серйознішими.
Завдяки сучасним технологіям і глобальній науковій співпраці ми маємо змогу не лише виявляти такі зміни, а й реагувати на них — завчасно, ефективно і на благо людства.