Людська репродукція в космосі: питання, яке більше не можна ігнорувати
Ще зовсім недавно польоти в космос були поодинокими подіями, доступними лише державним астронавтам і на короткий час. Але сьогодні все стрімко змінюється: космос поступово перетворюється на місце роботи, бізнесу й навіть туризму. І разом із цим виникає незручне, але неминуче питання — що відбувається з репродуктивним здоров’ям людини за межами Землі?
Нове наукове дослідження стверджує: це вже не наукова фантастика, а практична й нагальна проблема. Чим більше людей і чим довше перебуватимуть у космосі, тим важче буде вдавати, що тема відтворення людського життя «десь потім».
Дві революції, які нарешті перетнулися
Понад пів століття тому людство зробило два прориви, що здавалися майже неможливими: першу висадку на Місяць і перше успішне запліднення людини in vitro. Тривалий час ці відкриття існували ніби у паралельних світах — космос і репродуктивна медицина не перетиналися.
Сьогодні ж, за словами клінічного ембріолога Джайлза Палмера, ці дві революції почали зіштовхуватися. Космос стає доступнішим і «звичнішим», а допоміжні репродуктивні технології — точнішими, компактнішими й автоматизованішими. У результаті питання репродукції в космосі перестає бути гіпотетичним.
Йдеться не про те, щоб заохочувати зачаття на орбіті. Проблема значно простіша і серйозніша: ризики зрозумілі, даних мало, а чітких правил майже немає.
Проблема не лише в браку даних, а й у відсутності правил
Науковці наголошують: сьогодні не існує загальноприйнятих міжнародних стандартів, які б регулювали репродуктивне здоров’я людини в космосі. І це стосується не лише майбутніх вагітностей.
Серед відкритих питань:
- що робити у разі незапланованої ранньої вагітності під час місії;
- як впливають радіація та мікрогравітація на фертильність;
- де проходить етична межа космічних біомедичних досліджень.
Автори закликають створити спільну рамку, яка об’єднає медицину, аерокосмічну науку та біоетику — до того, як рішення доведеться ухвалювати поспіхом.
Космос — не дружнє середовище для тіла
Попри романтичний образ, космос залишається вкрай агресивним середовищем для людського організму. Мікрогравітація, космічна радіація, порушення добових ритмів — усе це серйозні стресори.
Досліди на тваринах показують, що навіть короткочасне опромінення може впливати на менструальний цикл і підвищувати ризик онкологічних захворювань. А от щодо чоловічої фертильності даних ще менше — кумулятивний вплив радіації на чоловічу репродуктивну функцію дослідники прямо називають «критичною прогалиною знань».
Що вже відомо — і чого ми не знаємо
Певною мірою заспокоює те, що дані про жінок-астронавтів епохи шатлів показують: їхні пізніші вагітності та пологи загалом не відрізнялися від показників жінок такого ж віку на Землі.
Але ці дані не відповідають на ключові запитання про довготривалі місії. Вони також не враховують приватних астронавтів, які можуть мати інший стан здоров’я, інший вік і зовсім інші умови польоту.
Репродуктивні технології вже майже «космічні»
Сьогодні вагітність залишається протипоказанням для космічних польотів, а менструацію часто штучно пригнічують гормональними методами. Але це радше обмеження сучасної практики, а не остаточна відповідь науки.
Допоміжні репродуктивні технології стрімко розвиваються: вони стають компактними, мобільними та дедалі більш автоматизованими. Теоретично це робить можливими зберігання гамет, культивування ембріонів і навіть генетичний скринінг у космічних умовах — принаймні в перспективі.
Як зазначає Палмер, такі технології часто народжуються для екстремальних умов, але згодом стають частиною повсякденної медицини.
Етика не може чекати
Навіть якщо «космічні діти» здаються далеким майбутнім, етичні питання потрібно вирішувати вже зараз. Хто і коли має повідомляти про вагітність? Як забезпечити усвідомлену згоду на дослідження? Хто несе відповідальність у разі ускладнень під час тривалої місії?
Дослідники попереджають: нові технології часто входять у практику тихо й поступово, а виправдання з’являються вже постфактум. Саме тому «запобіжники» потрібно будувати заздалегідь.
Сліпа пляма космічної політики
Як підсумовує науковець NASA Фаті Каруїа, репродуктивне здоров’я більше не може залишатися сліпою плямою в космічній політиці. Потрібна міжнародна співпраця, щоб заповнити прогалини в знаннях і створити етичні правила, які захистять і професійних, і приватних астронавтів.
Головна думка дослідження проста: якщо космос стає звичайним місцем роботи, то й питання репродуктивного здоров’я мають плануватися з тією ж серйозністю, як і в будь-якому іншому екстремальному середовищі. Не для сенсацій — а для відповідального майбутнього людства за межами Землі. Дослідження опубліковане в журналі Reproductive BioMedicine Online .