Астрономи виявили аномалію в даних обсерваторії імені Віри Рубін. Астероїд діаметром близько 700 метрів поводиться вкрай незвично для небесного тіла такого розміру. Об’єкт 2025 MN45 обертається з рекордною швидкістю, здійснюючи повний оберт за 1,9 хвилини. Це робить його єдиним відомим на сьогодні астероїдом розміром понад 500 метрів, здатним витримувати настільки інтенсивне обертання без руйнування під дією відцентрових сил.
Унікальність відкриття полягає в тому, що воно базується на спостереженнях, проведених у надзвичайно короткі терміни: дані були отримані лише за сім ночей у квітні–травні 2025 року, ще на етапі тестового запуску телескопа. Це підтверджує високу ефективність найбільшої у світі цифрової матриці.
Наразі команда вчених під керівництвом Сари Грінстріт із NOIRLab ідентифікувала 76 астероїдів із надійно встановленими періодами обертання. Серед них — 16 надшвидких ротаторів з періодами від 13 хвилин до 2,2 години та три ультрашвидкі об’єкти, які здійснюють оберт менш ніж за п’ять хвилин.
Розрахунки показують, що 2025 MN45 потребує міцності, порівнянної з суцільною скельною породою, щоб зберігати цілісність за такого обертання. Це суперечить поширеному уявленню про більшість астероїдів як про «купу щебеню» — скупчення дрібних фрагментів, що утримуються разом силою гравітації.
Усі, крім одного, з 19 нових швидкообертових об’єктів розташовані в головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Виявлення 2025 MN45 демонструє здатність обсерваторії Рубін фіксувати швидкообертові астероїди на рекордних відстанях завдяки потужній світлозбірній здатності та високій точності вимірювань.
Окрім 2025 MN45, команда зафіксувала ще чотири подібні об’єкти: 2025 MJ71 з періодом 1,9 хвилини, 2025 MK41 (3,8 хвилини), 2025 MV71 (13 хвилин) і 2025 MG56 (16 хвилин). Усі п’ять тіл мають діаметри в кілька сотень метрів.
Ефективність нового обладнання підтвердилася ще до початку повноцінної роботи. Під час аналізу попередніх даних за червень 2025 року обсерваторія імені Віри Рубін виявила близько 1900 раніше невідомих науці астероїдів. Цей результат став прелюдією до запуску амбітного проєкту LSST («Огляд спадщини простору та часу»), який розпочнеться найближчими місяцями. Протягом наступних десяти років телескоп щоденно скануватиме небо Південної півкулі, створюючи детальну карту Всесвіту та відстежуючи потенційно небезпечні об’єкти. Джерело
