By 
Система Юпітера служить свого роду зменшеною версією Сонячної системи і тим самим приваблює вчених і особливо астробіологів. Під льодом, що становить поверхню великих супутників Юпітера, можуть ховатися світові океани з інопланетним біологічним життям. Ще апарат NASA «Галілео» засік вироблення кисню на супутнику Юпітера Європі. Нове дослідження зонда «Юнона» тільки зміцнило вчених на думці, що океан цього місяця може надходити кисень.
Дані «Галілео» більш ніж 20-річної давності давали сильний розкид в оцінках кількості кисню, що продукує крижаний щит Європи. З поверхні цього місяця могло відлітати від кількох кілограмів до тонни кисню за секунду. Кисень у Європі виходить у процесі бомбардування її поверхні зарядженими частинками від Юпітера — цей супутник перебуває у центрі радіаційних поясів газового гіганта. Радіація розщеплює молекулу води (льоду поверхні супутника) на водень і кисень. Датчики зондів вловлюють іони цих елементів та визначають інтенсивність їх потоків.
Прилад Jovian Auroral Distributions Experiment (JADE) на борту сучасного зонда «Юнона» (Juno) зміг зібрати дані про заряджені частинки у супутника при прольоті на висоті 354 км над Європою, що сталося 29 вересня 2022 року. Як відзначають автори дослідження у свіжій статті в журналі Nature Astronomy, аналіз виявив вироблення кисню в Європі в обсязі 12 кг на секунду. Цього достатньо для забезпечення кисню для дихання одному мільйону людей протягом доби. Додамо, що безпосередньо кисень прилади визначити не можуть. Оцінка дається за реєстрацією частинок атомарного водню.
«Коли місія NASA «Галілео» пролітала над Європою, це відкрило нам очі на складну та динамічну взаємодію Європи з навколишнім середовищем. «Юнона» надала нову можливість безпосередньо вимірювати склад заряджених частинок, що виділяються з атмосфери Європи, і нам не терпілося ще раз заглянути за завісу цього захоплюючого водного світу, — кажуть автори роботи. — Але чого ми не розуміли, то це те, що спостереження «Юнони» дадуть нам такі жорсткі обмеження на кількість кисню, що виробляється на крижаній поверхні Європи».
Вироблення кисню – це один із багатьох нюансів, які досліджуватиме місія NASA Europa Clipper, коли вона прибуде до системи Юпітера у 2030 році (запуск зонда очікується у жовтні 2024 року). Зонд буде оснащений складною апаратурою з дев’яти наукових приладів, що дозволяють визначити, чи є в Європі умови, які б могли бути придатними для життя. Навіть тепер очевидно, що частина кисню потрапляє до підлідного океану. Там цілком може існувати біологічне життя. Втім, «Юнона» ще вичерпала свій науковий потенціал і хоча основна її наукова робота завершена, цей апарат послужить вченим.
Comments