Крижаний супутник Юпітера Європа вже багато років вважається одним із найперспективніших місць для пошуку позаземного життя. Під товстою оболонкою льоду, за оцінками вчених, ховається глобальний океан рідкої води, де можуть існувати умови, схожі на ті, що підтримують життя на Землі.
Однак нове дослідження показує, що дістатися до цієї прихованої води може бути значно складніше, ніж припускали раніше. Комп’ютерне моделювання, проведене під керівництвом науковців із Університету Ратгерса, свідчить: вода з глибокого океану Європи навряд чи зможе піднятися через тріщини в крижаній корі та утворити доступні для дослідження підповерхневі резервуари.
Лід може виявитися непрохідним бар’єром
Головна загадка, яку намагалися розв’язати дослідники, полягала в тому, чи може вода з океану, розташованого на десятки кілометрів нижче поверхні, підніматися вгору через вертикальні тріщини в льоді.
Якби такий процес був можливим, майбутнім космічним апаратам було б набагато простіше досліджувати воду Європи. Замість буріння крізь величезну товщу льоду вони могли б аналізувати неглибокі резервуари, що набагато ближче до поверхні.
Але нові розрахунки показали іншу картину. Вода, яка рухається крізь вузькі канали у кризі, поводиться не як спокійний потік, а як хаотична турбулентна маса. Вона активно змішується з холодними стінками тріщини, швидко втрачає тепло і починає замерзати.
За словами дослідників, процес може призводити до утворення дрібних кристалів льоду, які поступово закупорюють канал. У деяких випадках тріщина може повністю перекритися всього за кілька годин.
Вода біля поверхні може мати інше походження
Відкриття змінює підхід учених до майбутніх знахідок на Європі. Якщо космічні апарати виявлять під льодом неглибокі водойми, це не обов’язково означатиме, що вони пов’язані з величезним океаном унизу. Такі резервуари могли утворитися локально — наприклад, через внутрішнє тепло супутника, яке розтопило окремі ділянки льодової оболонки.
Це важлива різниця для астробіологів. Саме зв’язок між океаном, хімічними речовинами та джерелами енергії робить Європу такою цікавою у пошуках життя. Якщо поверхневі водойми ізольовані від глибокого океану, вони можуть не відображати справжніх умов, які існують у підземному морі.
Чому Європа досі залишається головною ціллю
Попри нові труднощі, Європа не втратила статусу одного з найцікавіших об’єктів Сонячної системи. Вважається, що її океан залишається рідким завдяки потужному гравітаційному впливу Юпітера.
Під час руху навколо газового гіганта супутник постійно стискається і розтягується, що створює внутрішнє тепло. Саме ця енергія може підтримувати океан під багатокілометровим шаром льоду.
Крім того, на Європу вже прямують дві великі космічні місії. Апарат NASA Europa Clipper, запущений у 2024 році, має прибути до системи Юпітера у 2030 році та виконати десятки близьких прольотів біля супутника.
Європейське космічне агентство також проводить місію JUICE, яка досліджуватиме крижані супутники Юпітера після прибуття у 2031 році. Обидва апарати допоможуть краще зрозуміти структуру льодової оболонки Європи, її хімію та можливу наявність води під поверхнею.
Новий погляд на пошук життя
Результати дослідження не означають, що життя на Європі неможливе. Навпаки, вони допомагають точніше визначити, де саме варто його шукати.
Вчені тепер вважають, що крижана оболонка супутника може бути набагато ефективнішим бар’єром між поверхнею та океаном, ніж передбачалося раніше. Це означає, що майбутнім місіям доведеться уважніше аналізувати не лише можливі водойми, а й процеси, які формують їх.
Європа все ще залишається світом із величезним потенціалом для відкриттів. Але нові дані нагадують: навіть у найбільш перспективних місцях Всесвіту природа може приховувати свої таємниці набагато глибше, ніж очікують учені.