Вчені використали скупчення галактик, яке спотворює тканину простору-часу, як збільшувальне скло, що допомогло їм виявити дві найдальші галактики, які будь-коли спостерігали. Команда астрономів з Пенсільванського університету використовувала космічний телескоп Джеймса Вебба NASA для пошуку далеких галактик, які ховаються за скупченням Пандори або Abell 2744, групою галактик, розташованих на відстані 3,5 мільярда світлових років.
Велика маса галактик у скупченні Пандори створює космічний візуальний ефект, званий гравітаційною лінзою, яка викривляє тканину простору-часу, щоб збільшити світло, що лежить за його межами, йдеться в прес-релізі Penn State про висновки команди.
Використовуючи цю природну лупу, дослідники змогли виявити дві ніколи раніше не бачені галактики за мегакластером, на відстані 33 мільярдів світлових років від Землі. Лише три інші галактики були коли-небудь виявлені так далеко, але ці дві галактики набагато більші, заявила дослідницька група.
Ці дві далекі галактики особливі ще й своєю унікальною формою. Більшість далеких галактик на наших зображеннях виглядають як крапки, але одна з них має форму «арахісу», а інша — «пухнастого м’яча», – сказала команда. Вчені не зовсім впевнені, як галактики набули різних форм, хоча вони утворилися з подібних матеріалів.
«Світло від цих галактик є давнім, приблизно втричі старшим за Землю», — сказав Джоел Леджа, член дослідницької групи Пенсильванського університету. «Ці ранні галактики схожі на маяки, світло яких проривається крізь дуже тонкий водень, з якого складався ранній Всесвіт», — додала Лея. «Тільки завдяки їхньому світлу ми можемо почати розуміти екзотичну фізику, яка керувала галактикою біля космічного світанку». Джерело