Проаналізувавши дані огляду DESI Legacy Surveys (DESI-LS), астрономи відкрили 19 різних квазарів. Ці яскраві та далекі об’єкти стануть своєрідною «лабораторією» для вивчення еволюції та будови галактик, а також допоможуть уточнити постійну Хаббла.
Одні з найяскравіших об’єктів у Всесвіті — квазари — є активними ядрами галактик, випромінювання яких виходить з околиць центральних надмасивних чорних дірок. Сучасні астрономічні інструменти дозволяють знаходити дедалі більше таких космічних «маяків» та розрізняти їх за характеристиками. Раніше Naked Science розповідав про виявлення екстремально яскравого квазара, що випускає джети завдовжки понад 200 тисяч світлових років.
Тепер автори нового дослідження під керівництвом Цзичжао Хе (Zizhao He) з обсерваторії Цзицзіньшань (Китай) відібрали з каталогу DESI-LS кілька десятків кандидатів у так звані квази, що лінзують — галактичні ядра, спотворені гравітаційною лінзою. Нагадаємо, що цей природний ефект збільшення створюють сильні гравітаційні поля масивних об’єктів.
Потім за вибраними об’єктами спостерігали за допомогою телескопа P200/DBSP, розташованого в Паломарській обсерваторії (США), та порівняли з даними раніше опублікованих оглядів (Sloan Digital Sky Survey та DESI-EDR). За підсумками вчені відкрили два гравітаційно лінзовані квазари — J0746+1344 та J2121-0826, — побачивши їх такими, якими вони були 10,5-11,5 мільярда років тому. Ці об’єкти допоможуть виміряти гравітаційне уповільнення часу та уточнити постійну Хаббла.
Ще шість подвійних квазарів були розташовані на відстані приблизно 50–70 тисяч світлових років один від одного і є парою надмасивних чорних дірок у галактиках, які можуть у майбутньому злитися і сформувати масивніші ядра. Подальше вивчення цих об’єктів може стати ключем до кращого розуміння галактичних злиттів та формування надмасивних чорних дірок. Інші 11 квазарів виглядали як парні і, здавалося, були дуже близько один до одного, проте насправді були розташовані на різних відстанях. Причому розкид становив від 36 до 120 тисяч світлових років.
Автори нового дослідження, текст якого опублікували на сервері препринтів Корнеллського університету, планують продовжити спостереження квазарів за допомогою більших телескопів (включно з наземними) і таких майбутніх космічних місій, як Euclid і Roman, щоб уточнити масу і структуру галактик, що гравітаційно лінзують.