У сотнях мільйонів світлових років від Землі спостерігають неспокійне місце, де постійно відбуваються катастрофи галактичних масштабів. Галактичний Квінтет Стефана у сузір’ї Пегаса – місце космічних «автокатастроф». Взагалі-то, строго кажучи, це квартет — лише чотири галактики є учасниками масової аварії, а п’ята (NGC 7320) тільки здається розташованою разом з ними, а насправді набагато ближче і до неподобства, що твориться там, ніяк не причетна.
Тим часом дещо осторонь, як би «ні до чого» тримається «скромна» галактика NGC 7320с. За даними астрономічних «камер спостереження», це давній порушник: сотні мільйонів років тому він пронісся через скупчення, влаштував хаос і тепер ховається з місця події. Телескоп «Хаббл» знайшов безліч уламків «розбитих» галактик у Квінтеті Стефана: розкиданих міжгалактичним простором зоряних скупчень.
Але зараз увагу приковує нова «космічна ДТП», яку влаштувала NGC 7318b. На знімках її видно разом з ні в чому не винною NGC 7318a. Для розуміння: винуватка — спіральна, що широко розкрила рукави, а жертва — еліптична.
Здається, що ці дві галактики зливаються одна з одною, але насправді астрономи вважають інакше: NGC 7318b для цього мчить занадто швидко, порівняно з навколишніми галактиками вона буквально проноситься повз — її швидкість оцінюють майже в 900 кілометрів на секунду. у 120 разів вище за швидкість, потрібну земним кораблям для виходу в космос.
«Перевищення швидкості» галактики NGC 7318b видає в тому числі величезна ударна хвиля, яка поширюється в результаті її зіткнення з еліптичною NGC 7318a і тягнеться на сотню з лишком тисяч світлових років. Приблизно такий діаметр нашої галактики Чумацький шлях.
Нещодавно команда астрономів із Великої Британії, Іспанії та інших країн розглянула цей фронт за допомогою спектрографа WEAVE на телескопі Вільяма Гершеля на острові Ла Пальма. Отриману картину вчені показали у статті для Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Дослідники пояснили, що аварія виштовхнула величезну кількість міжзоряного газу до міжгалактичного простору, а ударна хвиля настільки сильна, що вибиває електрони з атомів цього водню. В результаті залишається шлейф зарядженої плазми. При цьому, коли хвиля знаходить на вже іонізовану речовину, вона послаблюється.
За розрахунками, відчайдушна гонщиця увірвалася на перехрестя всього приблизно 20 мільйонів років тому. Висловлюють прогнози, що аварія ще триватиме лише близько 10 тисяч років. «Місце події» від нас віддалено на 270-280 мільйонів світлових років, і ми спостерігаємо події саме такої давності.